Відкриті звіти

Ядерні погрози путіна не лякають українців, натомість ми самі розганяємо чутки та міфи, які призводять до паніки в інфопросторі. Через війну запліснявілий міф про затоплення Києва нині набув нових акцентів. На тлі ударів росіян по критичній інфраструктурі України недобросовісні інформаційні майданчики розігнали паніку в гонитві за хайпом. До цього підключилися розкручені київські Telegram-канали та навіть російська пропаганда. Втім здоровий глузд українців і реакція влади все ж мали сильнішу позицію, хоча й програвали в ініціативі панічним меседжам. Розбираємо як, хто і чому нагнітав ситуацію та заспокоював населення.

Ми показали, що за поширенням чуток про відставку майже гарантовано стояв сам ексголова Верховної Ради Дмитро Разумков, змусивши всіх інших учасників дискусії поширювати вигідний йому наратив про "чесного незалежного спікера" проти "авторитарного Зеленського". Водночас, малоймовірно, що цей хід допоможе йому конвертувати похвалу опозиційних політиків в електоральні бали.

Український книжковий ринок - це не зовсім бізнес. Багато речей на ньому стаються скоріше за законами творчих спільнот. І, зокрема, на ньому дуже багато скандалів, які псують репутацію його учасникам. Наскільки ці скандали псують репутацію фігурантам? Як їм краще протидіяти? Як це впливає на репутацію української книжки в цілому? І головне, чи є шанси, що у найближчому майбутньому у більшості учасників ринку з'явиться повноцінний репутаційний менеджмент? Виконано за підтримки Українського культурного фонду.

Продовжуємо знайомити вас із нашим авторським підходом до аналізу комунікаційних кампаній, який допомагає визначати потенційну ефективність взаємодії меседжів з авдиторією. Цьго разу ми проаналізували інформаційну кризу щодо обшуків у Музеї Майдану наприкінці 2020 року. Конструктивна комунікація Музею хоч і привернула посилену увагу суспільства, втім, не мала можливості цілком переконати цільові авдиторії у правоті інституції. Прості для сприйняття меседжі звинувачення були значно ефективнішими, тому частина майбутніх відвідувачів запам'ятала про музей радше негатив. Значну роль у кризі відіграли різноманітні політики, які ефективно скористались інфоприводом та залучили Музей у свої наративи. Для них обшуки напередодні річниці Революції Гідності стали вигідним приводом для впливу на свою авдиторію та атак на опонентів.

Попри стриманий анонс фільму Грозєвим, майбутня стрічка по "вагнергейту" стала нагодою для запеклої боротьби політичних таборів у ЗМІ та соцмережах. Нею активно користувались проєвропейська та проросійська опозиції для атак на Зеленського та один на одного. В той же час, попри настрій у деяких інформаційних "бульбашках", до "революції" ніхто надто активно не закликав, нею скоріше лякали. Дослідження проведено за запитом Інформаційного агентства Кий-інфо

Костянтин Богатов припустився всіх можливих помилок при реагуванні на нещодавню інформаційну кризу. Нагадаємо, 15 лютого цей депутат Київради від партії "Голос" піддався потужній атаці з боку медійно сильніших за нього опонентів: "Телебачення Торонто". В результаті, отримав виключення з фракції та потенційний ризик втратити мандат. Центр контент-аналізу пропонував йому консультації ще на початковому етапі кризи, але депутат відмовився. Тепер розбираємо його помилки, щоб інші могли зробити висновки.

Чому у Верховній Раді України не знайшлося голосів на підтримку законопроєкту Зеленського? Якщо не брати до уваги можливого підкупу депутатів, то значна роль мала би дістатися наративам. Рішення Конституційного суду щодо Національного агентства запобігання корупції, подальший проєкт закону про розпуск КС, поданий Зеленським, та критика цього проєкту з боку патріотичної і проросійської опозицій, склали загальну сюжетну канву. Однак виклад цієї історії в різних джерелах сильно відрізнявся.

• Кількість українських користувачів соцмереж, охоплених панічними настроями, постійно зростає. • Як панічні, так і надміру оптимістичні дописи переважно посилаються на фейкові та маніпулятивні дані. А от серед конструктивних постів частка фейків набагато менша. • Найбільше підвладні маніпуляціям в цій темі жінки, які раніше порівняно мало цікавилися політикою.

Чому провалилася інформаційна кампанія Мінкультурмолодьспорту щодо закону про дезінформацію? Показуємо на основі нової методики Центру контент-аналізу, яка дозволяє не лише визначати охоплення меседжів різних сторін, але й оцінювати ефективність контактів з аудиторією. Замовляйте подібні дослідження про вашу комунікацію!

Ми виявили, що кампанія проти патріотів справді була запущена. Вона проводилася перш за все проросійськими медіа, і мінімально охопила решту аудиторії. Команди Зеленського та МВС не брали участі в розгоні негативу, але деякі їх спікери допустили некоректні акценти щодо затриманих, широко підхоплені масовими медіа.