1. Російський слід в запуску історії з греблею київської гес, вочевидь, не є ключовим
Розгін теми небезпеки для Києва можна схарактеризувати як збіг низки чинників: бажання окремих інформаційних майданчиків зібрати велике охоплення гучними маніпулятивними заявами, низький рівень медіаграмотності в інфополі, і лише в останню чергу – діями ворожої пропаганди, яка долучилася без значного натхнення.
2. Комунікація влади виявилася запізнілою, але, в кінцевому підсумку, ефективною
Владі вдалося заспокоїти населення однією лише заявою Укргідроенерго. Ця ледь не єдина офіційна комунікація мала краще поширення, ніж суб’єктивні панічні думки і заяви, а меседжі з неї залучили на порядок більше охоплення авдиторії. Однак ця заява прозвучала лише на третій день активного поширення інформації. До того спростування загроз лунало від експертів та науковців, заяви яких так само поширили Telegram-канали з великою кількістю підписників – вже після того, як вони ж підхопили заяву «експерта» В.Кредо.
3. Отже, держава надто слабко відстежує потенційні загрози в інформаційному просторі. На щастя, замість неї це робить громадськість.
Медіа, особливо традиційні, з репутацією, в цілому відповідально поставилися до неперевіреної інформації про небезпеку. До того ж, науковці та експерти й самі проявляли ініціативу у спростуванні панічних повідомлень. А серед користувачів соцмереж поширення їхніх слів набуло емоційного забарвлення: вони реагували на ці коментарі фразами на кшталт «ще одне заспокійливе», «без паніки» тощо. За заспокоєння взялися навіть екстрасенси та ворожки – символічно, якщо зважати на той факт, що розгін меседжів про небезпеку почався з передруку слів езотерика. Та врешті-решт авдиторію, яка вірить у подібні речі, їм вдалося заспокоїти.
4. Офіційна російська пропаганда в цілому бездарно пропустила нагоду розігнати таку потрібну їй паніку, на відміну від сумнівних українських ресурсів з проросійським бекграундом.
Роль російської пропаганди в розгоні панічних настроїв серед населення щодо Київської ГЕС була запізнілою. Деякі ресурси з невеликою кількістю підписників наголошували, що українців уже готують до апокаліпсису, починають лякати наслідками руйнування греблі, а отже, під час бойових дій, якщо війна знову дістанеться Києва, шансів у «київського режиму» немає. Втім, значно ефективнішою була латентна пропаганда – її втіленням став YouTube-канал з україномовною назвою МРІЯ, який зібрав під своїм крилом колишніх завсідників каналів В.Медведчука (як-от С.Єгорову, в якої на каналі є постійна рубрика), які постійно обговорюють заяви та дії з боку РФ і заявляють, що на Україну неодмінно чекає катастрофа. Канал позиціонує себе як місце для нібито адекватних українців, тим часом ще один проросійський блогер Т.Шейх в його етері стверджував, що заяви Укргідроенерго не відповідають дійсності, бо в радянському «штабі цивільної оборони» колись сказали, що гребля не витримає ракетного удару. У результаті авдиторія цих ресурсів, імовірно, дійшла висновку, що апокаліптична загроза є.
Обговорення загрози затоплення розгорнулося на тлі вересневих обстрілів гідротехнічних споруд у Кривому Розі. Після цієї події виникла нагальна інформаційна потреба – оцінити ступінь загрози для українців через потенційні обстріли інших подібних об’єктів.
15 вересня Моментом скористалися деякі портали в гонитві за сенсаційністю, хайпом і переглядами. На сайті Vgorode з’явився матеріал, присвячений можливим наслідкам руйнування дамби. У ньому посилалися на слова сумнівного експерта В.Кредо зі статті на сайті «Интересный Киев», яка, судячи з усього, написана не пізніше 2006 року (під матеріалом трапляються коментарі, які користувачі залишили тоді).
17 вересня аналогічний уривок тексту практично без змін передрукували різні популярні Telegram-канали – ймовірно, не замислюючись про походження заяв і не перевіряючи їх. Саме поява цих старих тез «експерта» у розкручених київських TG-каналах й стала головним приводом для розгону паніки. Цього ж дня включився проросійський TG-канал, де насміхалися з українців через залякування «апокаліпсисом». Соцмережі та нечисленні сайти-сміттярки, що першими підхопили вкид, титрували В.Кредо як «еколога»; вже згодом, коли до обговорення підключилися профільні ресурси з медіааналітики (Детектор медіа, По той бік новин), з’явився акцент на тому, що сам В.Кредо називає себе «християнським письменником-монахом» і насправді розганяє твердження, що не мають нічого спільного з наукою.
Після хвилі поширення панічних меседжів В.Кредо у мережі почався спалах обговорення потенційної загрози. Основні дискусії щодо ризиків затоплення Києва та області точилися у соцмережах. Вони містили діаметрально протилежні думки про те, якими можуть бути наслідки можливого ракетного удару росіян по Київській ГЕС. Велике охоплення такі меседжі отримали здебільшого завдяки новинним Telegram-каналам (Украина Online, Реальный Киев, Оперативний ЗСУ), сторінкам онлайн-видань у соцмережах (ТСН, Цензор.НЕТ), а також YouTube-каналам інформаційних ресурсів (Цензор.НЕТ, Телеканал Київ, Фабрика новин тощо).
Серед традиційних медіа було небагато майданчиків, які б могли забезпечити велике охоплення. На онлайн-видання Українська правда і РБК-Україна припадає більше половини контактів з авдиторією у цьому каналі комунікації. Тема не перекинулася на інші типи медіа (телебачення, радіо, преса), винятком хіба що став ТК Київ, який отримав охоплення завдяки своєму YouTube-каналу. Загалом, до обговорення можливого удару по дамбі Київської ГЕС ЗМІ підключалися переважно пізніше, і здебільшого обмежувалися поширенням реактивної комунікації Укргідроенерго.
19 вересня як раз і з'явився пресреліз Укргідроенерго про те, що потенційний ракетний удар по греблі Київського водосховища не має призвести до катастрофічних наслідків, а сама споруда має високий рівень захисту. Головну роль у поширенні цієї ключової комунікації зі спростування панічних заяв відіграли онлайн-ЗМІ. Також її підхопили кілька вищезгаданих Telegram-каналів, які виправилися і спростували свої ж пости з поширенням маніпулятивної паніки.
Комунікація офіційних структур була спрямована на заспокоєння широкого загалу – на противагу неофіційному масиву повідомлень, звідки просочувалась переважна більшість песимістичних заяв. Загалом Укргідроенерго з однією заявою став основним і майже єдиним спікером офіційної комунікації. Він протистояв вже розігнаним дискусіям із суб'єктивними думками, оцінками експертів, міфами та чутками. Прикметно, що на хвилі ажіотажу намагались зіграти навіть астрологи, вони долучились до гучних дискусій зі своїми прогнозами про те, чи дійсно станеться удар по Київській ГЕС.
Першими до поширення заяв сумнівного експерта В.Кредо долучилися розкручені Telegram-канали Киев Сейчас, Kyiv Live та проросійський TG-канал АТО Донецк. Щоправда останній залучив значно менше охоплення. Власні думки з цього приводу лунали, зокрема, від спікерів в етерах YouTube-каналів МРІЯ, Фабрика новин, Власть & Влащенко. Там здебільшого проросійсько налаштовані спікери нагнітали загрозу. Втім серед користувачів соцмереж все ж переважав здоровий глузд та критичне мислення. Ба більше, інформаційні ресурси та пересічні користувачі добре поширили аргументовані спростування загрози від експертів.
Адекватну позицію та меседжі УГЕ допомогли популяризувати профільні ресурси з медіа аналітики Детектор Медіа і По той бік новин та київське медіа Хмарочос, які з власною аналітикою спростували загрозу та панічні закиди. Ресурси ТСН, Оперативний ЗСУ, Политика Страны, Українська правда, РБК-Україна, BBC NEWS Україна та десятки інших включилися вже після оприлюднення доволі оперативної реакції від Укргідроенерго, тобто поширили виключно офіційну комунікацію.
Меседжі в обох сторін максимально конкретні: одні заявляли про ненадійність дамби, ризики ракетного удару росіян і катастрофічні наслідки; інші наполягали, що дамба витримає, тож паніка – безпідставна. Із меседжами щодо можливого підриву греблі та затоплення столиці найбільше контактували читачі розкручених новинних Telegram-каналів.
Офіційна російська пропаганда в цілому бездарно пропустила нагоду розігнати таку потрібну їй паніку, на відміну від сумнівних українських ресурсів з проросійським бекграундом. Негативний фреймінг заяв про загрозу удару по гідротехнічних спорудах переважав серед деяких авторів у соцмережах із сумнівною репутацією та низьким рівнем експертності.
Детальніше ознайомитись з кількісними показниками щодо особливостей пребігу інформаційної кризи та оцінками експертів Центру контент-аналізу можна ознайомитись у повній версії дослідження, яка доступна для завантаження у PDF-форматі.
