Конституційна криза-2020 як битва трьох історій

Чому у Верховній Раді України не знайшлося голосів на підтримку законопроєкту Зеленського? Якщо не брати до уваги можливого підкупу депутатів, то значна роль мала би дістатися наративам. Рішення Конституційного суду щодо Національного агентства запобігання корупції, подальший проєкт закону про розпуск КС, поданий Зеленським, та критика цього проєкту з боку патріотичної і проросійської опозицій, склали загальну сюжетну канву. Однак виклад цієї історії в різних джерелах сильно відрізнявся.

Якби конституційної кризи не сталося, її би варто було запустити. Адже на початку вона виявилася вигідною всім учасникам політичного процесу. Кожна сторона – президент і його фракція, патріотична опозиція в особі «ЄС» та «Голосу», а також проросійські сили, поспішили використати цей комунікаційний струс для емоційної мобілізації своїх прихильників. Так, Володимир Зеленський спробував уперше за багато місяців повернути собі роль «героя-рятівника», патріотична опозиція – навести видимі докази реваншу і загроз для української незалежності, а проросійські сили знову дістали з арсеналу старий термін «соросята», вже підзабутий з часів відставки уряду Гончарука.

Задачею цього аналізу було показати, які найрезонансніші дописи у різних соціальних мережах формували наше ставлення до Конституційної кризи, і які історії вони розповідали. Тому ми відібрали пости в усіх провідних соціальних мережах, що мали понад 15 тисяч контактів з авдиторією, і застосували до них наративний аналіз: шукали спільні риси в історіях про Конституційну кризу, що їх розповідали дописувачі.

Ми відібрали пости, що з’явилися під час активної фази дискусії, 29 жовтня – 2 листопада 2020. Для аналізу взяті всі популярні соціальні канали, окрім російських: Facebook, Telegram, Instagram, Twitter, YouTube та TikTok. В цілому у вибірці було виявлено 230 таких повідомлень, що мали близько 11,5 млн контактів з авдиторією.

Кожне з повідмлень було віднесено до певного наративу, у який воно вписується. З них три – основні: проросійський, наратив Зеленського та наратив патріотичної опозиції, а також було виділено два допоміжних – невизначено-опозиційний (коли розповідь можна було однаковою мірою вписати і в проросійський, і в патріотично-опозиційний наратив), та невизначено-патріотичний (коли пост підходив як для історії патріотичної опозиції, так і для історії Зеленського). Останні два наративи ми вважали неконструктивними, оскільки в них не пропонувалися шляхи вирішення проблеми, і було багато хейту.

Також були проаналізовані аргументи, використовувані блогерами або сторінками медіа для аргументації свого наративу.

Охоплення трьох базових і двох допоміжних наративів про конституційну кризу
Охоплення трьох базових і двох допоміжних наративів про конституційну кризу

Інструменти цієї битви за свідомість депутатів та інших політично активних людей – зовсім не ті, які використовувалися півтора року тому у президентській виборчій кампанії. Ось дві важливі відмінності:

1. Попри те, що авдиторія Facebook в Україні щомісяця зростає, він із основної політичної платформи стає «резервацією гоблінів»: охоплення політичних тем у ньому вже неспівмірні з охопленнями YouTube та Telegram. Ці платформи використовують уже всі основні політичні сили.

2. У цих нових комунікаційних умовах проросійські політичні майданчики мають значну перевагу, і можуть охопити більшу авдиторію, аніж решта політсил, узяті разом.

Наративний баланс у кожній із соцмереж
Наративний баланс у кожній із соцмереж

З трьох найбільш популярних соціальних мереж, патріотичний наратив був найкраще представлений у YouTube завдяки каналам Гончаренка та Олешка. Telegram більше ніж наполовину перебуває в полоні проросійського наративу. Несподівано, у Facebook лідирував наратив Зеленського завдяки постам Віталія Шабуніна та інших антикорупціонерів. Що ж до пропорошенківської комунікації у Facebook, то вона переважно складалася з постів менш популярних авторів.

Інші три соцмережі лишалися дуже мало долученими до політичної комунікації, однак мусить насторожити популярний проросійський допис у TikTok.

Канали просування кожного наративу
Канали просування кожного наративу

Проросійський наратив:

Розгін КС – неконституційний, Зеленський таким чином намагається узурпувати владу, а от КС – єдиний дійсно незалежний, легітимний орган, нарешті взявся наводити лад в країні, виводити її з-під зовнішнього управління США, скасовувати шкідливі закони: про мову, ринок землі тощо.

Дописи проросійських блогерів та сторінок медіа про конституційну кризу були найрезонанснішими в соцмережах. У них використовувалося найбільше різних аргументів, зокрема, всі, що були в арсеналі інших опозиціонерів: щодо узурпації влади, незаконності її дій. Серед унікальних були твердження: про легітимність суду, про те, що судді призначені Порошенком, про загрозу хаосу в країні через рішення Зеленського, про те, що цілком порядний суд протистоїть прямому керівництву Україною західними країнами та США. Саме останнє твердження було ключовим для цього наративу. Що ж до всіх інших, то різні проросійські джерела суперечили одне одному, обвинувачуючи у навмисному провокуванні кризи то Зеленського, то Порошенка.

Дуже активними у поширенні були канали проросійських політиків і медіа, але також і канали блогерів, що вважаються близькими до Коломойського, таких, як Дубінський та Бужанський. Це відповідає суб’єктам подання позову щодо Національного агентства запобігання корупції.

Чітко видно, що проросійські медіа орієнтуються на різну авдиторію. «старі» канали на зразок «Страни» пишуть про події в Україні спокійно і зверхньо, підбираючи аргументацію і роблячи видимість аналітики. Телеграм-канали Шарія та менш популярні, з провокативними назвами на зразок «Сплетницы», переважно орієнтуються на людей, яким байдуже до логіки, напосідають на емоційних аргументах. Орієнтовані, імовірно, на західноукраїнську авдиторію канали роблять акцент на конспіративних теоріях, хоча і 112 канал, і Klymenko Time теж використовують конспіративну лексику і назву «соросята». Рупори Коломойського відрізняються лаконічністю і суб’єктивністю.

ПРОРОСІЙСЬКИЙ НАРАТИВ: КЛЮЧОВІ АКАУНТИ
ПРОРОСІЙСЬКИЙ НАРАТИВ: КЛЮЧОВІ АКАУНТИ

Наратив патріотичної опозиції:

Рішення КС однозначно шкідливе, загрожує безвізу, підважує всі роки розбудови антикорупційної архітектури, але й законопроєкт Зеленського – антиконституційний, він таким чином узурпує владу. Треба шукати інші методи впливу на КС, більш конституційні.

Наратив присутній як в офіційних пропорошенківських каналах комунікації, так і в умовно незалежних медіа та у їх журналістів: зокрема, у Соні Кошкіної та на Цензор.НЕТ.

Епізодично навіть деякі проросійські діячі, як-от Андрій Портнов, висловлюють судження, що вписуються у ці рамки. З іншого боку, в оцінці дій КС представники цього погляду цілком згідні з прихильниками Зеленського, і навіть використовують частково ті самі аргументи.

Прикметно, що хоча ми й назвали цей наратив патріотично-опозиційним, однак блогери з інших партій цього спектру – «Голос», «Демсокира» тощо – не створили достатньо популярного контенту, щоб потрапити до вибірки.

Стиль комунікації в рамках цього наративу різноманітний: окремі блогери активно обговорюють і критикують закон Зеленського та заяви президента, в той час як сторінки  медіа більше поширюють та коментують інформприводи – заяви голови суду, засідання РНБО, заяви про загрозу безвізу, в манері, що підтримує логіку цього наративу.

НАРАТИВ ПАТРІОТИЧНОЇ ОПОЗИЦІЇ: КЛЮЧОВІ АКАУНТИ
НАРАТИВ ПАТРІОТИЧНОЇ ОПОЗИЦІЇ: КЛЮЧОВІ АКАУНТИ

Наратив Зеленського:

КС – кодло старих політиків, які сприяють реваншу, навмисно провокують народ і владу. Тому КС треба розігнати, для цього підходить законопроєкт Зеленського, необхідно також повернути антикорупційні норми. Порошенко виступає проти розгону КС тому, що зараз не може впливати на призначення суддів. В умовах політичної кризи політико-правове рішення – це нормально, задля цього закони порушувати можна.

Цей наратив активно поширюється в ютубі, використовує відео-контент, трохи менше – в телеграмі.

Найпотужніший аргумент, використовуваний в наративі Зеленського, має зовнішню, а не внутрішню природу: його рупори посилаються на підтримку розгону КС Європарламентом. Інколи транслюють саму заяву західних партнерів, а інколи – у переказі Арахмії. 

Паралельно Лещенко та деякі інші блогери наголошують на корумпованості КС, при цьому роблять це дуже емоційно. Інколи ці заяви містять суперечливі аргументи, так, Лещенко заявляє, що один з суддів вчився там само, де і отруювач Скрипалів. 

Проросійські ресурси, які трапляються у цій вибірці, поширюють заяви Кравчука, який підтримує Зеленського. 

До наративу долучається більшість антикорупціонерів, зокрема Віталій Шабунін.

Цікавим також є виразно «зелений» заголовок відео на YouTube Shuster Online: "Те, що за цим стоїть країна-агресор, немає майже ніяких сумнівів", – секретар РНБО Олексій Данілов. Такий акцент добре узгоджується з версією про те, що Р.Ахметов надає президентові підтримки у нинішній кампанії. Але з іншого боку, ТСН, який, разом з іншими ресурсами Коломойського, частково підтримував проросійський наратив, також відзначився і в наративі Зеленського.

НАРАТИВ ЗЕЛЕНСЬКОГО: КЛЮЧОВІ АКАУНТИ
НАРАТИВ ЗЕЛЕНСЬКОГО: КЛЮЧОВІ АКАУНТИ

Відтак, можемо припустити, що саме проросійський наратив найбільше вплинув на депутатів, особливо зважаючи на нещодавні розслідування про те, що чимало «слуг народу» читають проросійські телеграм-канали.

Цілком можливо, що окремі депутати підвладні примітивним маніпуляціям, нагнітанню емоцій тощо – адже всі ці методи використовувалися в досліджуваному масиві.

Структура комунікації в темі конституційної кризи була хаотичною: однакові меседжі використовувалися різними учасниками конфлікту для доведення своїх, часто протилежних, думок. Сумарно ці зусилля призвели до повної дискредитації як рішення КС, так і законопроєкту Зеленського, кожен з яких перебував під вогнем щонайменше з двох боків.

Більша частина комунікації була конструктивною, містила не лише хейт на адресу когось зі стейкхолдерів кризи, але й чіткі вказівки: якого рішення добивається автор посту. Два «неконструктивних» наративи мали сумарно лише 13% загального охоплення.

Наразі підсумки підбивати рано: кожна сторона ще може використати ситуацію для свого посилення, в тому числі і в інфопросторі. Однак поки що Зеленський втратив ініціативу, яку мав на початку кризи: він не комунікує яскраво затримку законопроєкту в парламенті. Проєвропейська опозиція теж не стала ключовим гравцем, що задавав би напрям вирішення проблеми.

Завантаживши повну презентацію, ви побачите деталі про те, які були особливості і канали поширення двох допоміжних наративів, які аргументи використовували автори кожного з наративів, тощо.

Скачати повну версію у pdf
Поділитися: