Тривожний діагноз: комунікаційна криза в українських соцмережах під час карантину

• Кількість українських користувачів соцмереж, охоплених панічними настроями, постійно зростає. • Як панічні, так і надміру оптимістичні дописи переважно посилаються на фейкові та маніпулятивні дані. А от серед конструктивних постів частка фейків набагато менша. • Найбільше підвладні маніпуляціям в цій темі жінки, які раніше порівняно мало цікавилися політикою.
ПОЛОВИНА ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ ПРО КОРОНАВІРУС - НЕНАДІЙНІ
ПОЛОВИНА ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ ПРО КОРОНАВІРУС - НЕНАДІЙНІ

Аналіз соцмереж в умовах кризових явиз може бути найбільш оперативним джерелом інформації про комунікаційні проблеми суспільства, оскільки проведення опитувань зараз ускладнене.

Для нашого дослідження ми обрали дописи користувачів соцмереж Facebook та Instagram протягом трьох днів березня 2020 року, коли в українських соціальних мережах спостерігались піки уваги теми коронавірусу та епідемії: 3 березня – день коли було виявлено першого інфікованого в Україні, 11 березня – наступний день після оголошення карантину, і 16 березня – день, коли Президент виголосив звернення щодо обмеження роботи громадського транспорту і жорсткіших умов карантину.

Сумарно в ці три дні з’явилося 172 567 постів зі згадуваннями коронавірусу або карантину, що були написані за авторством персональних акаунтів та отримали хоча б одну взаємодію (лайк, шер або комент). Серед них було обрано випадковим чином тисячу повідомлень, серед яких в процесі кодування було виявлено 990 релевантних постів.

Повідомлення досліджувались за такими параметрами: 

- Загальна оцінка небезпеки від коронавірусу в постах (паніка, заперечення небезпеки або конструктив); 

- Надійність джерел поширених повідомлень та поширення фейків;

- Країна походження джерел;

- Ставлення до дій влади;

- Наявність жартів.

Окрім того, кодувалися профілі авторів повідомлень. Визначалися:

- Залученість у новинний дискурс: кількість постів про політику та економіку серед останніх 15;

- Активність у Facebook: дата найдавнішого серед 15 постів.

Автоматично визначалися регіон проживання користувача та його стать.

 

ПІДТРИМКА ДІЙ ВЛАДИ ДУЖЕ НИЗЬКА, ЩО МОЖЕ СВІДЧИТИ НЕ СТІЛЬКИ ПРО НЕПРАВИЛЬНИЙ КУРС, СКІЛЬКИ ПРО НЕДОВІРУ
ПІДТРИМКА ДІЙ ВЛАДИ ДУЖЕ НИЗЬКА, ЩО МОЖЕ СВІДЧИТИ НЕ СТІЛЬКИ ПРО НЕПРАВИЛЬНИЙ КУРС, СКІЛЬКИ ПРО НЕДОВІРУ

Наше дослідження показало, що інформаційна картина обговорення коронавірусу дуже тривожна і свідчить про системні проблеми в сприйнятті суспільством цієї загрози, а отже, і в комунікації влади, системи охорони здоров’я тощо.

Кількість людей в соцмережах, охоплених панічними настроями, постійно зростає. Звісно, комунікація перших осіб має набагато більші обсяги поширення, ніж панічні пости, проте довіра до влади дуже низька: такий висновок можна зробити зі значної частки критики влади. Окрім того, інформаційний простір не контролюється офіційними каналами: дуже легко поширюються фейки, при цьому їх спростування традиційно поширюється набагато менше, ніж сам фейк. В динаміці кількість фейків та інформації з ненадійних джерел теж зростає постійно.

Дуже активними фейкотворцями є російські боти, які зосередилися перш за все на применшенні загрози від вірусу. Але при цьому можливо, що ці фейки створювалися не для української авдиторії, а для внутрішньої російської, і у нас поширюються лише через певну пов’язаність інформаційного простору. Адже в цілому в Україні все ж більше поширюються фейки з посиланням на вітчизняні медіа, а російські переважно з’являються у користувачів з малою кількістю підписників, можливо, ботів.

ЯК ПАНІЧНІ, ТАК І НАДМІРУ ОПТИМІСТИЧНІ ДОПИСИ ПЕРЕВАЖНО ПОСИЛАЮТЬСЯ НА ФЕЙКОВІ ТА МАНІПУЛЯТИВНІ ДАНІ
ЯК ПАНІЧНІ, ТАК І НАДМІРУ ОПТИМІСТИЧНІ ДОПИСИ ПЕРЕВАЖНО ПОСИЛАЮТЬСЯ НА ФЕЙКОВІ ТА МАНІПУЛЯТИВНІ ДАНІ

Як панічні, так і надміру оптимістичні дописи переважно посилалися на фейкові та маніпулятивні дані. Натомість, частка фейків серед конструктивних постів набагато менша.

Можна виділити категорію користувачів, що порівняно більше підвладні маніпуляціям: це жінки, які раніше порівняно мало цікавилися політикою. Натомість, чоловіки частіше схильні сприймати ситуацію з гумором, а також критикувати владу.

Та й взагалі, жінки переймаються коронавірусом набагато більше за чоловіків, особливо жінки з Києва та області, а також з Західної України. Мешканці Сходу, а також користувачі під російським інформаційним впливом, схильні недооцінювати небезпеку коронавірусу і в цілому пишуть про нього менше.

Тематика фейків суттєво відрізняється в різних авдиторіях. Перейняті політикою громадяни частіше поширюють ті повідомлення з недостовірних джерел і/або фейки, які провокують паніку. Натомість, серед людей, які не цікавляться політикою, більше фейкових повідомлень з запереченням небезпеки.

Те ж саме стосується і нефейкових повідомлень: у тих, хто раніше активно цікавився політикою, і пости про коронавірус мають політичний (переважно критичний до влади) фреймінг.

Критика влади присутня в більшості постів, у яких згадується карантин, хоча такі обговорення складають лише частину в загальній темі коронавірусу. Карантин не сприймається, як щось однозначно позитивне, тривожні настрої присутні в дуже багатьох постах. Відсоток гумору низький. Конструктивні спокійні пости мають набагато слабше поширення, ніж фейки.

Співчуття до пацієнтів майже відсутнє: у вибірці було тільки три пости, де воно було явно вираженим, і вони були перепостами слів священників.

ЖІНКИ ПИШУТЬ ПРО КОРОНАВІРУС ЧАСТІШЕ, МЕНШЕ ЖАРТУЮТЬ, ЗАТЕ ЧОЛОВІКИ БІЛЬШЕ СХИЛЬНІ КРИТИКУВАТИ ВЛАДУ
ЖІНКИ ПИШУТЬ ПРО КОРОНАВІРУС ЧАСТІШЕ, МЕНШЕ ЖАРТУЮТЬ, ЗАТЕ ЧОЛОВІКИ БІЛЬШЕ СХИЛЬНІ КРИТИКУВАТИ ВЛАДУ

Критика влади присутня в більшості постів, у яких згадується карантин, хоча такі обговорення складають лише частину в загальній темі коронавірусу. Карантин не сприймається, як щось однозначно позитивне, тривожні настрої присутні в дуже багатьох постах. Відсоток гумору низький. Конструктивні спокійні пости мають набагато слабше поширення, ніж фейки.

Співчуття до пацієнтів майже відсутнє: у вибірці було тільки три пости, де воно було явно вираженим, і вони були перепостами слів священників. 

Недовіра до влади за час дослідження не вилилася в самоорганізацію громадян, як це було 2014 року. В досліджуваний період дуже мало постів про «підвезення лікарів на роботу», «купівлю харчів пенсіонерам» та інші подібні ініціативи. Втім, припускаємо, що пізніше їх частка могла вирости.

Все це разом створює значні інформаційні загрози для діючої влади, і ці загрози не стільки іміджеві, скільки координаційні: ризик втрати контролю над суспільною думкою дуже високий, і є значна небезпека поширення небезпечних уявлень про хворобу. В такій ситуації необхідне швидке подолання політичної кризи і призначення компетентних працівників разом, після чого – максимально оперативно розроблений сценарій кризової комунікації.

Завантаживши нашу повну презентацію, ви побачите, як змінювалися в динаміці оцінка ситуації, увага до ненадійних джерел та інші виміряні нами показники, наскільки вони залежали від активності користувача в соціальних мережах, від його політичної заанґажованості, статі, регіону проживання тощо. 

Скачати повну версію у pdf
Поділитися: