Звільнення Разумкова: чия інформаційна спецоперація?

Ми показали, що за поширенням чуток про відставку майже гарантовано стояв сам ексголова Верховної Ради, змусивши всіх інших учасників дискусії поширювати вигідний йому наратив про "чесного незалежного спікера" проти "авторитарного Зеленського". Водночас, малоймовірно, що цей хід допоможе йому конвертувати похвалу опозиційних політиків в електоральні бали.
ПРОГНОЗИ ЩОДО ВІДСТАВКИ ТА АРГУМЕНТАЦІЯ ПОЗИЦІЇ
ПРОГНОЗИ ЩОДО ВІДСТАВКИ ТА АРГУМЕНТАЦІЯ ПОЗИЦІЇ

Політики, і експерти майже одностайно пророкували відставку Разумкова – найчастіше наводячи аргументи, чому цього робити не треба. Прогнози про невідставку давали лише "слуги народу", до останнього спростовуючи "безпідставні чутки".

Активне обговорення ймовірної відставки Д.Разумкова починається одночасно з початком нової сесії Ради. Трохи менше половини джерел згадують такий розвиток подій безоціночно (здебільшого це аналітичні статті), решта ж наводить переважно аргументи проти відставки.

Найцікавіше поводять себе лідери "слуг": вони неодноразово спростовують інформацію про можливу відставку – навіть тоді, коли розвиток подій вже очевидний. Вочевидь ЗЕкоманда не хотіла виносити на публіку внутрішній конфлікт зі спікером, втім була вимушена це зробити, коментуючи чутки. Водночас, ані компліментів, ані критики на адресу спікера від "слуг" не чути. Негатив виходить назовні лише на піку гострого конфлікту довкола ухвалення закону "про олігархів", та й тоді "СН" намагається втриматись від різкої риторики. З відкритою критикою Д.Разумкова і погрозами відставки виходить лише М.Подоляк, проте його позиція не набуває значного поширення. Натомість, голоси на підтримку Д.Разумкова звучать від політичної опозиції – одразу кілька фракцій з різних політичних таборів виступила на захист спікера, і їх меседжі широко розходяться в усіх верствах авдиторії.

ОЦІНКА ДІЙ ЗЕЛЕНСЬКОГО ТА РАЗУМКОВА В КОНТЕКСТІ ВІДСТАВКИ ОСТАННЬГО
ОЦІНКА ДІЙ ЗЕЛЕНСЬКОГО ТА РАЗУМКОВА В КОНТЕКСТІ ВІДСТАВКИ ОСТАННЬГО

Дії Зеленського засуджують і опозиція, і політичні експерти. Сам Разумков опиняється у виграшній позиції чергової «жертви режиму», яка постраждала за спроби дотриматись закону.

Комунікація од початку розвивалась в руслі наративу "президентська вертикаль проти самостійного спікера". Зеленського критикували за спроби підпорядкувати ОП всі гілки влади, в тому числі Парламент, який традиційно є головним гарантом демократичного устрою в Україні. Після загострення кризи, пов’язаного з голосуванням за антиолігархічний закон, риторика стає більш жорсткою – Зеленського звинувачують у спробі остаточно сплюндрувати регламент і закони силами "ручного" спікера та навіть встановити диктатуру. До цього доєднується і "вкид" щодо нібито спроб підкупу депутатів: він добре лягає у загальний фреймінг і додає негативу для ОП ще й по лінії антикорупційної адженди.

При цьому на адресу Разумкова звучить напрочуд багато позитиву від політичної опозиції, зокрема за намагання дотриматись регламенту і законів. Втім, спікера багато й критикують: опоненти – за те, що він є частиною команди президента, "слуги" – за те, що він нею не є. Більшість експертів при цьому не розглядають відсутність "командної гри" з боку Разумкова як однозначно негативну рису.

КЛЮЧОВІ АРГУМЕНТИ ЩОДО ПОТРІБНОСТІ ВІДСТАВКИ
КЛЮЧОВІ АРГУМЕНТИ ЩОДО ПОТРІБНОСТІ ВІДСТАВКИ

Прихильники відставки воліли не виносити суперечки назовні. Втім, це зіграло проти них: на момент гострого конфлікту в медіаполі утвердилась думка про те, що спікера знімають за принциповість та самостійність.

КЛЮЧОВІ ТЕЗИ З ОЦІНКОЮ ДІЙ ЗЕЛЕНСЬКОГО
КЛЮЧОВІ ТЕЗИ З ОЦІНКОЮ ДІЙ ЗЕЛЕНСЬКОГО

Імідж ОП зазнав шаленого тиску при обговоренні можливої відставки. Окремі спроби контркомунікації з боку нардепів "Слуги народу" через анонімні "зливи" виглядали непереконливо на тлі багатої меседжами критики.

 

КЛЮЧОВІ ТЕЗИ З ОЦІНКОЮ ДІЙ РАЗУМКОВА
КЛЮЧОВІ ТЕЗИ З ОЦІНКОЮ ДІЙ РАЗУМКОВА

Хоча негаразди у стосунках Разумкова зі "Слугою народу" відзначали майже всі експерти, це нечасто розцінювалось як однозначно негативна риса. Навіть представники "слуг" намагались уникнути жорсткої риторики.

Підготовка до відставки Д.Разумкова супроводжувалась масштабною інформаційною кризою, яка вдарила по іміджу В.Зеленського і ОП. Чутки щодо ймовірного звільнення спікера були запущені одразу з відкриттям нової сесії Ради; тема від початку розвивалась у руслі наративу про протистояння занадто самостійного і, водночас, професійного спікера та президента, який не терпить "самостійної гри". Цей наратив зберігся до кінця місяця.

Можемо припустити, що Д.Разумков від самого початку контролював комунікацію у темі, і самостійно запустив чутки про свою відставку, надавши докази головам опозиційних фракцій. При цьому цілком можливо, що на початку сесії рішення про відставку ще не було, однак сам голова ВР його передбачав, бо розумів, що йому не подарують опору "антиолігархічному" законопроєкту. Відтак, зробив хід на випередження. І змусив усіх грати ролі у своїй виставі. Депутати від влади змушені були заперечувати відставку, щоб заздалегідь не створювати враження про розбрат у команді. Опозиція була рада нагоді отримати привід покритикувати владу, при тому вважаючи, що не надто ризикує рейтингами. Опосередкованим підтвердженням такої гіпотези є слова Зеленського щодо його відставки: "Вважаю, що велика помилка з боку Діми чи консультантів, які з ним зараз працюють, що він виносить ці питання в публічну сферу, в медіа".

Як результат, до середини вересня тему обговорювали здебільшого в аналітичних статтях, проте від 17.09 ситуація поступово нагнітається. Запускаються чутки про підкуп нардепів заради їх голосування за відставку: їм додає сили скандал у "Голосі", коли Я.Железняк звинувачує в політичній корупції своїх колег. Пік інфокризи припадає на 20-22.09 – розгляд антиолігархічного закону. Д.Разумков відправив проєкт закону до Венеційської комісії до його розгляду у другому читанні, в той час як Д.Арахамія просив це зробити вже після голосування; після цього більшість джерел розглядає відставку спікера як вирішене питання, і обговорюються лише способи, терміни та наслідки.

Найбільш інтригуючою видається комунікація "Слуги Народу". Її лідери неодноразово спростовували "безпідставні чутки" про намір фракції звільнити Д.Разумкова, тримаючи цю лінію аж до кінця вересня, коли ситуація для більшості аналітиків уже була очевидною. Схоже, правляча більшість намагалась провести відставку без попередньої медійної підготовки задля мінімізації репутаційних ризиків, проте це їм не вдалось: інфокриза вийшла тривала і широкомасштабна, залучила в орбіту великі медіа і досягла величезної авдиторії.

Це обумовило фактичну відсутність в інфополі аргументів за відставку спікера: ймовірні джерела цих аргументів – "Слуги Народу" та ОП – довгий час ігнорували проблематику. Тим часом експерти та опоненти В.Зеленського висували численні аргументи проти відставки. Зокрема, 21.09 кілька опозиційних фракцій: ЄС, Голос, ОПЗЖ та Батьківщина вийшли з заявами на підтримку спікера, відзначивши його професійність, прагнення дотримуватись регламенту та спроби зберегти незалежність Парламенту. Опозиція скористалась слушною нагодою вчергове звинуватити В.Зеленського в авторитаризмі та попранні демократії, а позитивний вплив цієї заяви на імідж Д.Разумкова був побічним ефектом. З боку "Слуг Народу" та ОП лунали головно звинувачення у "некомандній грі", проте варто зауважити, що українське інфополе вважає ініціативність і самостійність політиків скоріш чеснотою, ніж недоліком. А от президент постав як авторитарний політик, який знищує колишніх поплічників заради укріплення особистої влади.

Водночас, хоча сам спікер від цієї історії отримав чимало позитиву, проте навряд чи матиме нагоду конвертувати його у значне посилення власного іміджу. Підтримка опозиції скінчиться з відставкою, коли Д.Разумков перейде у статус прмого конкурента. До того ж, Д.Разумков наразі не має чіткого позиціонування в українському політичному полі, і після відходу від "слуг" змушений буде вибудовувати образ чіткіше. Для В.Зеленського ж репутаційні наслідки однозначно негативні: опоненти вибудували тверде підґрунтя для подальших звинувачень президента в авторитаризмі. Цілком вірогідно наратив активно використовуватимуть протягом усього політичного сезону.

Завантаживши повну версію дослідження, Ви зможете побачити динаміку меседжів у темі, хто найчастіше в медіа висловлювався стосовно можливої відставки Разумкова, які ЗМІ доклали найбільше зусиль для просування комунікації різних політичних сил та яка авдиторія контактувала з меседжами їхніх представників.

Скачати повну версію у pdf
Поділитися: