Скандал у медіапросторі розгорівся ввечері 15.02 через Facebook-дописи стендапера Владислава Капиці та Телебачення Торонто, чиї акаунти першими повідомили про сутичку між коміком та Костянтином Богатовим на концерті напередодні. Подія відповідала кільком критеріям медіалогіки: вона розповідала про депутата, бійку, мала яскравий візуальний ряд, а отже, спрогнозувати високу увагу медіа до неї було неважко. Відтак, обрана стратегія мовчання від початку була шкідливою для депутата, неважливо, ким вона була обрана: самим Богатовим чи медійниками «Голосу».
Позиція К.Богатова в медіапросторі з самого початку була програшною, бо першими в інфополе увійшли опоненти, подавши історію у вигідному для них фреймінгу. Вони мали й інші суттєві переваги: популярність, а також відео інциденту, де депутат виглядав непривабливо. Втім, і надалі його комунікація була неправильною, що тільки погіршило ситуацію в медіа для нього.
Для аналізу було відібрано повідомлення зі згадуванням К.Богатова в контексті інциденту з В.Капицею в українських Інтернет-медіа, на телебаченні та в соціальних мережах за період 15-19 лютого 2021 року. В цілому у зазначеній вибірці було зафіксовано 233 медіаповідомлення та 162 пости у соцмережах, що мали кожен від 400 контактів з авдиторією. Ці матеріали мали близько 1,7 млн контактів з авдиторією.
Перша позиція Богатова з’явилась 15.02: у коментарі під дописом Капиці депутат вибачився, зазначив, що його поведінка була неправильною, і спробував внести ясність у скандал. Проте, цей крок не привернув такої уваги в ЗМІ, як дописи опонентів, а в соцмережах на нього майже не звернули уваги. Надалі депутат публічно замовк на тлі активного поширення в інфополі різкої критики та заяв фракції Голосу в Київраді, яка засудила поведінку колеги.
На третій день скандалу, вже після виключення з фракції, Богатов нарешті публічно відреагував на інцидент відеозверненням у Facebook, в якому основну увагу акцентував на своєму виключенню та власній персоні: популяризував свої минулі дії на благо міста, дав собі характеристику та розповів про участь в протестах на Майдані. Це стало наступним хибним кроком депутата. Озвучені у цьому пості деталі стосовно інциденту в АртБратиславі були несуттєвими для широкого загалу, який вже спожив основний хайп у темі. Очевидно, що текст звернення готувався на емоціях, не продумано.
Наступного дня Богатов знову вийшов в інфополе через Facebook, подавши перебіг інциденту з його погляду. Але скандал у медіа вже був вичерпаний. За змістом його заява була коректною, однак за виконанням – дуже слабкою. Він обрав наратив «розвінчання міфів» і виклав свою версію фактажу, обвинуватив «Телебачення Торонто» у маніпуляціях, а читачів – у бажанні хайпових заголовків. Він спростував інформацію Капиці про удар в лице, поліцію тощо. Головним лейтмотивом було заперечення того, що насправді сталася бійка. Тобто, гучної події, за його версією, насправді не було. Однак сам по собі допис не зацікавив медіа, і тим більше соцмережі, де хайпова тема не живе так довго.
Політсила Голосу була активно залучена у скандал, але, на відміну від Богатова, партія та фракція в Київраді не зазнали суттєвих іміджевих втрат, і навіть навпаки, отримали схвалення багатьох користувачів соцмереж.
На початку фракція в Київраді через свій акаунт у Фейсбуці солідаризувався з і Телебаченням Торонто в оцінці дій Богатова. У цей період домінувала теза, що поведінка депутата є ганебною й неприпустимою.
Після тривалої відсутності фідбеку самого К.Богатова Голос повернувся в інфополе з заявами про несумісність вчинку депутата з цінностями партії, про виключення його з фракції та намір застосувати імперативний мандат. Мовчанка про інцидент була дійсно вигідною партії, а рішення про виключення Богатова було вчасним та добре відкомунікованим – адже партійці уникали негативу щодо Богатова і підкреслювали вимушеність своїх дій.
Вони наголосили, що рішення виключити К.Богатова з партії було важким. Вони не відмежовувалися від колеги, підкреслювали його старі заслуги, і таким чином не отримали негативу за нерозважливе взяття його до списку.
У своєму комунікаційному провалі Богатов вбачає провину Голосу і обвинувачує його в програші через таке рішення, однак наш аналіз показує, що цей його висновок – неправильний.
Політсила не піддалась спрямованим атакам, критика в її бік була непопулярною позицією як у ЗМІ, так і соцмережах, а негативні меседжі основного критика – Богатова – слабко розповсюдились у медіапросторі.
Завантаживши нашу повну презентацію, ви дізнаєтесь через які канали найефективніше просувались тези сторін конфлікту, чому взагалі конфлікт вийшов за межі соцмереж, а найголовніше — як Богатов міг запобігти кризі та зберегти свій імідж.
Контролюй свою комунікацію!