Відкриті звіти

Онлайн-медіа впевнено випереджають ТБ, як джерело новин. Однак читачі онлайн-ввидань залишаються несистематичними у споживанні інформації: переважна більшість читає новини, які час від часу трапляються в соцмережах, в Google, на сайті пошти тощо. Більшість глядачів теленовин так само неретельно споживають інформацію: дивляться новини уривками, епізодично. Втім, порівняно з минулорічним опитуванням, збільшилась кількість глядачів, які ретельно споживають теленовини.

У медіа найсерйознішу опозицію конвенції формують церковні організації, натомість опоненти-політики не несуть суттєвої загрози через свою маргінальність для більшості ЗМІ. Комунікація захисників потужно представлена в медіа завдяки топ-політикам та активності громадського сектора. А от у соцмережах поряд з релігійними діячами гучно свою позицію декларують праворадикальні сили, суголосно з ними в критиці конвенції виступають і проросійські політики. Натомість високопосадовці тут менш помітні. Протистояти такому широкому пулу опонентів прихильникам конвенції допомагають фактчекери, втім їхня робота малопомітна аудиторії фейків, поширюваних опонентами.

Ми показали, що за поширенням чуток про відставку майже гарантовано стояв сам ексголова Верховної Ради Дмитро Разумков, змусивши всіх інших учасників дискусії поширювати вигідний йому наратив про "чесного незалежного спікера" проти "авторитарного Зеленського". Водночас, малоймовірно, що цей хід допоможе йому конвертувати похвалу опозиційних політиків в електоральні бали.

У ніч з 25 на 26 вересня Усик переміг Джошуа та вчергове дав гучний привід для обговорення. Вже традиційно воно проходить не тільки через призму його спортивної кар'єри, а й зачіпає висловлення та вчинки боксера поза рингом, через які його жваво критикують патріотично налаштовані громадяни. Після чергового резонансного інфоприводу нам стало цікаво, які ж меседжі просувають лідери думок щодо Усика.

Як медіа висвітлюють теми, пов'язані із корупцією та її подоланням? Які типи корупції згадуються найчастіше? Які сюжети переважають - ті, в яких йдеться про подолання корупції, чи, навпаки, про перемогу корупціонерів? Хто відповідальний за корупцію, на думку ЗМІ? Відповіді на ці запитання дає комплексне дослідження "Корупція через фільтри ЗМІ", виконане Центром контент-аналізу у партнерстві з USAID_ВзаємоДія та УКМЦ.

28 червня 2021 року – 25 річниця прийняття Конституції України. Одразу після приходу до влади Зеленський запропонував українцям висловитися з приводу найулюбленішої статті КУ. Тому до Дня Конституції України Центр контент-аналізу вирішив довідатися, які статті Основного Закону найчастіше згадувалися в медіа з початку каденції президента Зеленського.

Продовжуємо знайомити вас із нашим авторським підходом до аналізу комунікаційних кампаній, який допомагає визначати потенційну ефективність взаємодії меседжів з авдиторією. Цьго разу ми проаналізували інформаційну кризу щодо обшуків у Музеї Майдану наприкінці 2020 року. Конструктивна комунікація Музею хоч і привернула посилену увагу суспільства, втім, не мала можливості цілком переконати цільові авдиторії у правоті інституції. Прості для сприйняття меседжі звинувачення були значно ефективнішими, тому частина майбутніх відвідувачів запам'ятала про музей радше негатив. Значну роль у кризі відіграли різноманітні політики, які ефективно скористались інфоприводом та залучили Музей у свої наративи. Для них обшуки напередодні річниці Революції Гідності стали вигідним приводом для впливу на свою авдиторію та атак на опонентів.

Українці все переводять у політичний контекст: от і тему вакцинації у нас обговорюють перш за все в контексті "чия вакцина", намагаються з цього приводу лаяти чи хвалити владу. При цьому Міністерство охорони здоров'я не має визначального впливу на інформаційні потоки, і всі смисли формуються іншими діячами: проросійськими медіа, антивакцинаторськими пабліками та просто маловідомими, але популярними каналами. Коли прийде час розпочинати вакцинацію, це може створити значні проблеми.

Українською мовою у соцмережах користуються критично мало: менше, ніж удома чи на роботі

Центр контент-аналізу перевірив, які медіа уникають слова "росіяни" для позначення ворога на Донбасі, надаючи перевагу нейтральним "ворог", "бойовик", а то й відверто шкідливим "проросійські сили", "сепаратисти".