Що заважає ратифікувати Стамбульську конвенцію: результати дослідження

У медіа найсерйознішу опозицію конвенції формують церковні організації, натомість опоненти-політики не несуть суттєвої загрози через свою маргінальність для більшості ЗМІ. Комунікація захисників потужно представлена в медіа завдяки топ-політикам та активності громадського сектора. А от у соцмережах поряд з релігійними діячами гучно свою позицію декларують праворадикальні сили, суголосно з ними в критиці конвенції виступають і проросійські політики. Натомість високопосадовці тут менш помітні. Протистояти такому широкому пулу опонентів прихильникам конвенції допомагають фактчекери, втім їхня робота малопомітна аудиторії фейків, поширюваних опонентами.

Ми комплексно проаналізували медіадискурс та дискурс у соцмережах щодо потенційної ратифікації Стамбульскої конвенції в Україні. Виділили найвагоміші меседжі та наративи, що стосуються гендерного насильства, дослідили цей сегмент інформаційного поля на предмет фейків, дезінфомарції, стереортипів та упереджень. Стисло наводимо результати дослідження. Повну версію можна завантажити у PDF-форматі на цій сторінці.

Дослідження проведене в межах Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні, яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» у партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.

Проект виконується на базі Міждисциплінарного аналітичного центру соціально-економічного добробуту та психічного здоров’я Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Вибірка даних та узагальнення результатів контент-аналізу виконані Центром контент-аналізу.

СПІВВІДНОШЕННЯ ТОНАЛЬНОСТІ В МЕДІА ТА СОЦМЕРЕЖАХ
СПІВВІДНОШЕННЯ ТОНАЛЬНОСТІ В МЕДІА ТА СОЦМЕРЕЖАХ

У медіа переважала офіційна комунікація посадовців, у соцмережах більш упевнено почували себе критики конвенції. Найбільше критичні згадки поширюють соцмережі. Кількісно хвиля незадоволення в них була меншою, лідери думок майже не долучалися до обговорення питання. Певним винятком можна назвати А.Бабченка – дописи його загалом присвячені геополітиці, проте в них він наводить трансльовані противниками конвенції наративи про руйнування родинних цінностей. З іншого боку, соціальні мережі загалом можуть собі дозволити менш дипломатичні висловлювання і недотримання стандартів щодо наведення кількох різних думок – а це робить ландшафт більш емоційним. Медіа при цьому активніше обговорюють питання можливої ратифікації конвенції (або відмови від неї), наративи доходять до масового телебачення – сам жанр телесюжетів скоріш схильний до нейтрального висвітлення, у них зазвичай озвучуються протилежні погляди. Увага при цьому часто привертається або новинами, або святковими датами – так, сплеск її спостерігається 8 березня при згадуваннях Маршу жінок (учасниці закликають до ратифікації конвенції)

СТАМБУЛЬСЬКА КОНВЕНЦІЯ: ТВЕРДЖЕННЯ ПРО ІНШІ КРАЇНИ
СТАМБУЛЬСЬКА КОНВЕНЦІЯ: ТВЕРДЖЕННЯ ПРО ІНШІ КРАЇНИ

Попри суспільну значущість конвенції, до телебачення вона дістається або побіжно, завдяки скандалу з європейськими політиками, або приурочено до дати – на 8 березня.

СТАМБУЛЬСЬКА КОНВЕНЦІЯ: РАТИФІКАЦІЯ УКРАЇНОЮ
СТАМБУЛЬСЬКА КОНВЕНЦІЯ: РАТИФІКАЦІЯ УКРАЇНОЮ

Релігійні спільноти та «традиція і порядок» найпомітніші серед критиків ратифікації конвенції у соцмережах, проте перші з цих двох намагаються пропонувати інші шляхи захисту від насильства.

СТАМБУЛЬСЬКА КОНВЕНЦІЯ: ФУНКЦІЇ
СТАМБУЛЬСЬКА КОНВЕНЦІЯ: ФУНКЦІЇ

Критика стамбульської конвенції переважно «крутиться» навколо протистояння традиційної і чужої нам думки. Релігійні спільноти активно розповідають про примус дітей до вибору статі та/чи гендеру.

СТАМБУЛЬСЬКА КОНВЕНЦІЯ: АРГУМЕНТИ «ЗА»
СТАМБУЛЬСЬКА КОНВЕНЦІЯ: АРГУМЕНТИ «ЗА»

Найбільшу увагу передбачувано забезпечують загальні згадки мети ратифікації конвенції – попри великий перелік тих, кого вона захищає, медіа оперують лише захистом жінок. Лише в окремих випадках помітне поширення отримує захист дітей. Частина меседжів на підтримку документу виглядають досить формально і офіційно, цитатою з можливої преамбули конвенції. Проте меседжі О.Кондратюк та І.Венедиктової на цьому тлі досить емоційні (генпрокурорка отримує критику від традиціоналістських спільнот щодо коментування невластивих їй тем).

СТАМБУЛЬСЬКА КОНВЕНЦІЯ: АРГУМЕНТИ «ПРОТИ»
СТАМБУЛЬСЬКА КОНВЕНЦІЯ: АРГУМЕНТИ «ПРОТИ»

Критичні згадки стамбульської конвенції більш різноманітні та емоційні, зокрема, за рахунок відсутності якогось єдиного документу для цитування. Найпомітніше «лякають» українців проросійські медіа та релігійні спільноти в соцмережах. Релігійні спільноти (часто з посиланням на юристів, які нібито ретельно вивчили документ) намагаються активно залякувати громадськість, згадуючи як помірні аргументи про недієвість конвенції, так і гучні, про захист педофілів.

Детальніше про про особливості дискурсу в медіа та соцмережах читайте у нашому повному дослідженні. Зокрема ви зможете побачити динаміку обговорення, особливості й канали поширення ключових тез сторін та їхніх аргументів, відмінності у ставленні до конвенції людей різних статей, регіонів проживання тощо.

Скачати повну версію у pdf
Поділитися: