Відкриті звіти

Нам випала нагода покопирсатися у медіакомунікаціях найбільш одіозної партії в Україні. Як виявилося, кожен з так званих трьох "кланів" – Медведчука, Бойка та Столара, – окрім звичних проросійських наративів, просуває свій порядок денний. У таких діячах варто про всяк випадок розбиратися, тому, щоб ви зайвий раз не бруднили руки, ми ділимося з вами результатами нашого дослідження.

Ви – громадська організація, яка втілила суспільно важливу інформаційну кампанію на кошти грантодавців чи спонсорів? Вам потрібно прозвітувати про ефективність такої роботи. Саме для цієї потреби ми в ЦКА запускаємо новий продукт, який детально оцінить успішність вашої комунікації не тільки через призму охоплення авдторії, а й з огляду ефективності подачі інформації та залучення громадян.

У медіа найсерйознішу опозицію конвенції формують церковні організації, натомість опоненти-політики не несуть суттєвої загрози через свою маргінальність для більшості ЗМІ. Комунікація захисників потужно представлена в медіа завдяки топ-політикам та активності громадського сектора. А от у соцмережах поряд з релігійними діячами гучно свою позицію декларують праворадикальні сили, суголосно з ними в критиці конвенції виступають і проросійські політики. Натомість високопосадовці тут менш помітні. Протистояти такому широкому пулу опонентів прихильникам конвенції допомагають фактчекери, втім їхня робота малопомітна аудиторії фейків, поширюваних опонентами.

Ми показали, що за поширенням чуток про відставку майже гарантовано стояв сам ексголова Верховної Ради Дмитро Разумков, змусивши всіх інших учасників дискусії поширювати вигідний йому наратив про "чесного незалежного спікера" проти "авторитарного Зеленського". Водночас, малоймовірно, що цей хід допоможе йому конвертувати похвалу опозиційних політиків в електоральні бали.

Продовжуємо знайомити вас із нашим авторським підходом до аналізу комунікаційних кампаній, який допомагає визначати потенційну ефективність взаємодії меседжів з авдиторією. Цьго разу ми проаналізували інформаційну кризу щодо обшуків у Музеї Майдану наприкінці 2020 року. Конструктивна комунікація Музею хоч і привернула посилену увагу суспільства, втім, не мала можливості цілком переконати цільові авдиторії у правоті інституції. Прості для сприйняття меседжі звинувачення були значно ефективнішими, тому частина майбутніх відвідувачів запам'ятала про музей радше негатив. Значну роль у кризі відіграли різноманітні політики, які ефективно скористались інфоприводом та залучили Музей у свої наративи. Для них обшуки напередодні річниці Революції Гідності стали вигідним приводом для впливу на свою авдиторію та атак на опонентів.

COVID-19 заступив Володимира Зеленського на посту головного "чорного лебедя", через якого всі прогнози не збуваються. При цьому українська політика стала сферою, де прозвучало на диво багато правдивих передбачень. Все завдяки "стабільно поганій" ситуації.

Проросійські сили та команда Порошенка скористалися темою евакуації для критики влади, при цьому проросійські медіа нівечили також імідж усіх українців. Вони були максимально маніпулятивними й емоційними, в той час як пропорошенківські маніпулювали обережніше і переважно щодо влади, не торкаючись питання паніки.

Традиційно у січні узагальнюємо прогнози на нинішній рік, які публікувалися у медіа наприкінці минулого року. У грудні 2020 побачимо, наскільки вони виявилися правдивими. Цього разу найбільшою популярністю користувалися помірковані передбачення. Системну політичну кризу в Україні, яку очікували іще влітку, тепер не розглядають як реалістичний варіант 2020 року. Так само і в економіці: замість рецесії чи обвалу курсу гривні частина експертів очікують лише сповільнення зростання ВВП та послаблення нацвалюти до передбаченого в бюджеті курсу.

Читати прогнози західних експертів – це з імовірністю 50/50 читати неправдиву інформацію. На відміну від українських та російський аналітиків, де частка неправди суттєво більша, особливо в політичних темах.

Понад третина повідомлень про підкуп виборців належала прес-службам та спікерам МВС і Національної поліції. Серед політичних таборів найактивніше мусував тему підкупу виборців саме штаб Ю.Тимошенко. Об’єктом атаки, природно, став П.Порошенко.