Відкриті звіти

Українська мова загалом панує другий рік поспіль у всіх соцмережах, більшає її відрив від російської – 70% проти 30%. Радикально зросли частки державної мови на популярних відеоплатформах. Про це свідчать дані Центру контент-аналізу.

Частка дописів державною мовою в українському сегменті західних соціальних мереж – Facebook, Twitter (X) та Instagram – перевищила 75%. YouTube також продемонстрував істотне посилення ролі української мови. Про це свідчать дані дослідження Центру контент-аналізу.

Україномовну версію мають орієнтовно 90% українських онлайн-ЗМІ, але за замовчуванням вона завантажується в 80-85% випадків. При цьому ситуація істотно відрізняється у регіонах. Про це свідчить дослідження Центру контент-аналізу

Воєнний час диктує особливі вимоги до образу українського військово-політичного керівництва. Так, Володимир Зеленський після російського повномасштабного вторгнення повісив офіційні костюми у шафу, відпустив бороду й перебрався в зручніший одяг, ба навіть із іноземними лідерами зустрічається у кросівках. Заданий Президентом тренд виявився популярним, тож аналогічним шляхом пішли й інші представники українського військово-політичного керівництва. Центр контент-аналізу пропонує дослідження візульного образу десяти українських лідерів.

Ядерні погрози путіна не лякають українців, натомість ми самі розганяємо чутки та міфи, які призводять до паніки в інфопросторі. Через війну запліснявілий міф про затоплення Києва нині набув нових акцентів. На тлі ударів росіян по критичній інфраструктурі України недобросовісні інформаційні майданчики розігнали паніку в гонитві за хайпом. До цього підключилися розкручені київські Telegram-канали та навіть російська пропаганда. Втім здоровий глузд українців і реакція влади все ж мали сильнішу позицію, хоча й програвали в ініціативі панічним меседжам. Розбираємо як, хто і чому нагнітав ситуацію та заспокоював населення.

Нам випала нагода покопирсатися у медіакомунікаціях найбільш одіозної партії в Україні. Як виявилося, кожен з так званих трьох "кланів" – Медведчука, Бойка та Столара, – окрім звичних проросійських наративів, просуває свій порядок денний. У таких діячах варто про всяк випадок розбиратися, тому, щоб ви зайвий раз не бруднили руки, ми ділимося з вами результатами нашого дослідження.

Ви – громадська організація, яка втілила суспільно важливу інформаційну кампанію на кошти грантодавців чи спонсорів? Вам потрібно прозвітувати про ефективність такої роботи. Саме для цієї потреби ми в ЦКА запускаємо новий продукт, який детально оцінить успішність вашої комунікації не тільки через призму охоплення авдторії, а й з огляду ефективності подачі інформації та залучення громадян.

У медіа найсерйознішу опозицію конвенції формують церковні організації, натомість опоненти-політики не несуть суттєвої загрози через свою маргінальність для більшості ЗМІ. Комунікація захисників потужно представлена в медіа завдяки топ-політикам та активності громадського сектора. А от у соцмережах поряд з релігійними діячами гучно свою позицію декларують праворадикальні сили, суголосно з ними в критиці конвенції виступають і проросійські політики. Натомість високопосадовці тут менш помітні. Протистояти такому широкому пулу опонентів прихильникам конвенції допомагають фактчекери, втім їхня робота малопомітна аудиторії фейків, поширюваних опонентами.

Ми показали, що за поширенням чуток про відставку майже гарантовано стояв сам ексголова Верховної Ради Дмитро Разумков, змусивши всіх інших учасників дискусії поширювати вигідний йому наратив про "чесного незалежного спікера" проти "авторитарного Зеленського". Водночас, малоймовірно, що цей хід допоможе йому конвертувати похвалу опозиційних політиків в електоральні бали.

Продовжуємо знайомити вас із нашим авторським підходом до аналізу комунікаційних кампаній, який допомагає визначати потенційну ефективність взаємодії меседжів з авдиторією. Цьго разу ми проаналізували інформаційну кризу щодо обшуків у Музеї Майдану наприкінці 2020 року. Конструктивна комунікація Музею хоч і привернула посилену увагу суспільства, втім, не мала можливості цілком переконати цільові авдиторії у правоті інституції. Прості для сприйняття меседжі звинувачення були значно ефективнішими, тому частина майбутніх відвідувачів запам'ятала про музей радше негатив. Значну роль у кризі відіграли різноманітні політики, які ефективно скористались інфоприводом та залучили Музей у свої наративи. Для них обшуки напередодні річниці Революції Гідності стали вигідним приводом для впливу на свою авдиторію та атак на опонентів.