Автори: Сергій Стуканов, керівник аналітичного відділу Центру контент-аналізу; Євген Лузан, старший аналітик Центру контент-аналізу
ПОВНУ ВЕРСІЮ ДОСЛІДЖЕННЯ З УСІМА ГРАФІКАМИ ДИВІТЬСЯ ЗА ЦИМ ПОСИЛАННЯМ (КЛІКАБЕЛЬНЕ)
Четвертий рік повномасштабного вторгнення засвідчує продовження тенденції відмови переважної більшості українців від будь-яких зв'язків з країною-терористом – зокрема, мовних.
Нагадаємо, що наше перше дослідження щодо мови, проведене в жовтні 2020 року, демонструвало натоді майже тотальне домінування російської мови. Хоча 77% громадян України називали українську мову рідною, 70% надавали їй перевагу на роботі або на навчанні й 63% переважно користувалися нею удома, в соціальних мережах державною мовою тоді робився лише кожен шостий допис (16%). Дослідження в червні 2022 року, на четвертому місяці повномасштабної війни, що спонукала українців кардинально переглянути своє ставлення до Росії, показало, що ситуація помітним чином змінилася, й українська мова відвоювала свої позиції в популярних західних соцмережах – Instagram, Twitter та Facebook. Проте YouTube залишався зросійщеним. Подальші мовні дослідження (жовтень 2023) підкріпили зазначену тенденцію до українізації, вона зачепила й популярні відеохостинги – серед іншого, також TikTok. А вже в 2024 році українська вперше запанувала за загальною кількістю дописів у всіх соцмережах.
Аналіз станом на жовтень 2025 року (презентація дослідження відбулася 22 грудня 2025 року спільно з Уповноваженою із захисту державної мови Оленою Івановською) показує такі закономірності:
1. Українська мова вкотре панує в соцмережах, більшає й відрив від російської. Після експоненційного росту в 2022 році динаміка показників вжитку української мови продовжує поступово йти вгору меншими темпами, однак із стабільно позитивною тенденцією до подальшого зростання. Цьогоріч це вже разюча перевага над російською мовою – 70% проти 30% в загальному масиві дописів (проти 56% і 44% торік) та 75% проти 25% у масиві з дописами лише від приватних користувачів, без акаунтів організацій (було 59% проти 41%).
2. Facebook (як частина Meta, куди також входить Instagram, що не став предметом цього дослідження через обмеження доступу до геолокації користувачів) та X є форпостами української мови з незначним за рік зростанням частки її вживання – по 3 відсоткових пункти (з 79% до 82% в Facebook та з 83% до 86% в X). Однак уже в минулому лишилося істотне зростання динаміки, притаманне 2022 року порівняно з 2020 роком (коли було лише 10-15% україномовних дописів) та навіть 2023-му порівняно з 2022-м, коли ще не вся критична маса здійснила перехід – тоді зростання було на рівні 10 й більше в.п.
Зберігається тенденція усталення часток української та російської мов у соцмережах. Поступове зростання уваги вже не пов’язане з шоковим впливом перших років повномасштабного вторгнення, а зумовлене, ймовірно, іншими соціальними та поведінковими факторами. Гіпотетично, має вже місце більш органічне набуття прагнення комунікувати українською мовою через усвідомлення її значущості різними способами, зокрема – через взаємодію з системою освіти (у дітей, підлітків та студентів).
3. Відеоплатформи продемонстрували стрибок уваги до україномовного контенту: вперше за час спостережень українська мова запанувала на відеохостингу YouTube (не паритет за вживанням мов, а вже 62% на користь державної), а також суттєво відновила й навіть перевершила позиції в TikTok (76% після 47% в 2024, хоча в 2023 році ще було 55%). Окрім органічного зростання попиту на відповідну мову, можна серед чинників зростання відзначити системну роботу сервісів з блокування та видалення (на запит правоохоронців) каналів, що переважно російською мовою поширювали дезінформаційні меседжі ворожої пропаганди.
4. Українізація оминає заборонені в Україні російські соціальні мережі – Вконтакте та Одноклассники. Як ми і зазначали в попередніх дослідженнях, жодних передумов та підстав для посилення на цих майданчиках української мови немає й навряд чи коли-небудь будуть.
5. Більшість регіонів демонструє стабільну динаміку тяжіння до української. 5 західних областей (Волинська, Рівненська, Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська – частини історичних Волині та Галичини) позначилися часткою її вживання щонайменше 97%. Російська мова перебуває там уже на рівні статистичної похибки.
Загалом за рік у західних та центральних областях частка вживання російської мови скоротилася вдвічі. Водночас слабшим є її поступ у Києві (з 68% торік до 77%), східних та південних областях (за винятком Херсонщини, де частка державної мови зросла аж на 15 в.п.). Майже незмінною є частка на Одещині, де українська все ще в меншості (44% проти 56% російськомовних дописів) та помітний регрес демонструє Донеччина, хоча там відсоток вживання української був і раніше невисоким – 8,5% у 2024 році, 7,8% за рік по тому.
Відсутній мовний прогрес на Луганщині й в окупованих ще з 2014 року Криму та Севастополі. Відчутне зниження навіть порівняно з 2023 роком – піком користування українською на ТОТ (по 4% зафіксовано на Луганщині та в Севастополі), а також на Одещині (48%).
В решті областей поступ української незмінний із самого початку спостережень: 2020 року в Києві було 18,1% україномовних дописів, 2022 року (в умовах повномасштабного вторгнення) цей показник сягнув 53,3%, в 2023 – 63%, в 2024 – 68%. В західних областях за ці роки частка зросла з 52-58% до 85% і більше, з незначним приростом протягом 2022-2025 років. У центрі України 5 років тому було лише чверть української мови, в 2022 році – близько 75%, а в подальшому – 80 і більше відсотків.
Таким чином, мовні звички мешканців центру України наблизилися до рівня західних областей, що свідчить про поступове гуртування дедалі більшої частини країни та формування стійкої національної ідентичності.
ДОВІДКОВО. Дослідження проведене Центром контент-аналізу. Для аналізу були зібрані дописи з поширених в Україні іноземних соціальних мереж Facebook, Twitter (Х), Instagram, Youtube, TikTok, в тому числі й із заборонених, але дотепер використовуваних російських платформ – VK та OK. Було підраховано частоту вживання в кожній соціальній мережі пар слів (лексем), які мають відмінні корені в українській та російській мовах. Лексеми добиралися так, аби вони могли бути вживаними різними категоріями людей, а не лише певними групами. Приклади таких лексем: крок-шаг, червень-июнь, цукор-сахар, гарбуз-тыква, лікарня-больница. Лексеми добиралися з різних аспектів людського життя: харчування, побут, економіка домогосподарств, здоров’я, військова справа тощо.
Всього було зібрано і проаналізовано 1,3 млн дописів, які містили названі лексеми та були написані в період з 15 вересня по 14 жовтня 2025 року користувачами, що вказали у профілі Україну (або українські регіони, в тому числі окуповані) своїм місцем перебування. Так само визначалися й області, які, щоправда, вказані далеко не у всіх користувачів.
Починаючи з 2024 року і дотепер, до уваги береться середньозважений спосіб підрахунку відсотків вживання української та російської мов у соцмережах: такі частки сумуються пропорційно до загальної частки кожної зібраної в соцмережах пари слів у загальному масиві дописів (а не беруться усереднено з самої пари по кожній соцмережі, як це було до 2023 року включно), і в такий спосіб отримуються актуальні показники вживання кожної мови.
