Відкриті звіти

Ядерні погрози путіна не лякають українців, натомість ми самі розганяємо чутки та міфи, які призводять до паніки в інфопросторі. Через війну запліснявілий міф про затоплення Києва нині набув нових акцентів. На тлі ударів росіян по критичній інфраструктурі України недобросовісні інформаційні майданчики розігнали паніку в гонитві за хайпом. До цього підключилися розкручені київські Telegram-канали та навіть російська пропаганда. Втім здоровий глузд українців і реакція влади все ж мали сильнішу позицію, хоча й програвали в ініціативі панічним меседжам. Розбираємо як, хто і чому нагнітав ситуацію та заспокоював населення.

Путін готується визнати "незалежність" так званих "ДНР" і "ЛНР".
Що про це думає український Фейсбук? Й як ця тема позначилася на ставленні українських користувачів до ОРДЛО та тамтешніх мешканців?

Нам випала нагода покопирсатися у медіакомунікаціях найбільш одіозної партії в Україні. Як виявилося, кожен з так званих трьох "кланів" – Медведчука, Бойка та Столара, – окрім звичних проросійських наративів, просуває свій порядок денний. У таких діячах варто про всяк випадок розбиратися, тому, щоб ви зайвий раз не бруднили руки, ми ділимося з вами результатами нашого дослідження.

Ви – громадська організація, яка втілила суспільно важливу інформаційну кампанію на кошти грантодавців чи спонсорів? Вам потрібно прозвітувати про ефективність такої роботи. Саме для цієї потреби ми в ЦКА запускаємо новий продукт, який детально оцінить успішність вашої комунікації не тільки через призму охоплення авдторії, а й з огляду ефективності подачі інформації та залучення громадян.

Онлайн-медіа впевнено випереджають ТБ, як джерело новин. Однак читачі онлайн-ввидань залишаються несистематичними у споживанні інформації: переважна більшість читає новини, які час від часу трапляються в соцмережах, в Google, на сайті пошти тощо. Більшість глядачів теленовин так само неретельно споживають інформацію: дивляться новини уривками, епізодично. Втім, порівняно з минулорічним опитуванням, збільшилась кількість глядачів, які ретельно споживають теленовини.

У медіа найсерйознішу опозицію конвенції формують церковні організації, натомість опоненти-політики не несуть суттєвої загрози через свою маргінальність для більшості ЗМІ. Комунікація захисників потужно представлена в медіа завдяки топ-політикам та активності громадського сектора. А от у соцмережах поряд з релігійними діячами гучно свою позицію декларують праворадикальні сили, суголосно з ними в критиці конвенції виступають і проросійські політики. Натомість високопосадовці тут менш помітні. Протистояти такому широкому пулу опонентів прихильникам конвенції допомагають фактчекери, втім їхня робота малопомітна аудиторії фейків, поширюваних опонентами.

Ми показали, що за поширенням чуток про відставку майже гарантовано стояв сам ексголова Верховної Ради Дмитро Разумков, змусивши всіх інших учасників дискусії поширювати вигідний йому наратив про "чесного незалежного спікера" проти "авторитарного Зеленського". Водночас, малоймовірно, що цей хід допоможе йому конвертувати похвалу опозиційних політиків в електоральні бали.

У ніч з 25 на 26 вересня Усик переміг Джошуа та вчергове дав гучний привід для обговорення. Вже традиційно воно проходить не тільки через призму його спортивної кар'єри, а й зачіпає висловлення та вчинки боксера поза рингом, через які його жваво критикують патріотично налаштовані громадяни. Після чергового резонансного інфоприводу нам стало цікаво, які ж меседжі просувають лідери думок щодо Усика.

Український книжковий ринок - це не зовсім бізнес. Багато речей на ньому стаються скоріше за законами творчих спільнот. І, зокрема, на ньому дуже багато скандалів, які псують репутацію його учасникам. Наскільки ці скандали псують репутацію фігурантам? Як їм краще протидіяти? Як це впливає на репутацію української книжки в цілому? І головне, чи є шанси, що у найближчому майбутньому у більшості учасників ринку з'явиться повноцінний репутаційний менеджмент? Виконано за підтримки Українського культурного фонду.

Засідання РНБО стали своєрідним п’ятничним серіалом: у соцмережах уже очікувально реагують на анонси засідань, допитуючись: "проти кого цього разу?" Ми вирішили детальніше дослідити дискусії щодо санкцій та виявити тенденції обговорення. Пропонуємо вам довідатися, хто підтримував новий інструмент Зеленського, а хто виступав проти, як прихильність залежала від санкційного кейсу, чому президента критикували більше, ніж РНБО та його санкції, а також - як санкції об'єднували прибчників зовсім протилежних таборів української політики в соцмережах.