Відкриті звіти

Українська мова загалом панує другий рік поспіль у всіх соцмережах, більшає її відрив від російської – 70% проти 30%. Радикально зросли частки державної мови на популярних відеоплатформах. Про це свідчать дані Центру контент-аналізу.

Частка дописів державною мовою в українському сегменті західних соціальних мереж – Facebook, Twitter (X) та Instagram – перевищила 75%. YouTube також продемонстрував істотне посилення ролі української мови. Про це свідчать дані дослідження Центру контент-аналізу.

Україномовну версію мають орієнтовно 90% українських онлайн-ЗМІ, але за замовчуванням вона завантажується в 80-85% випадків. При цьому ситуація істотно відрізняється у регіонах. Про це свідчить дослідження Центру контент-аналізу

Воєнний час диктує особливі вимоги до образу українського військово-політичного керівництва. Так, Володимир Зеленський після російського повномасштабного вторгнення повісив офіційні костюми у шафу, відпустив бороду й перебрався в зручніший одяг, ба навіть із іноземними лідерами зустрічається у кросівках. Заданий Президентом тренд виявився популярним, тож аналогічним шляхом пішли й інші представники українського військово-політичного керівництва. Центр контент-аналізу пропонує дослідження візульного образу десяти українських лідерів.

Ядерні погрози путіна не лякають українців, натомість ми самі розганяємо чутки та міфи, які призводять до паніки в інфопросторі. Через війну запліснявілий міф про затоплення Києва нині набув нових акцентів. На тлі ударів росіян по критичній інфраструктурі України недобросовісні інформаційні майданчики розігнали паніку в гонитві за хайпом. До цього підключилися розкручені київські Telegram-канали та навіть російська пропаганда. Втім здоровий глузд українців і реакція влади все ж мали сильнішу позицію, хоча й програвали в ініціативі панічним меседжам. Розбираємо як, хто і чому нагнітав ситуацію та заспокоював населення.

Путін готується визнати "незалежність" так званих "ДНР" і "ЛНР".
Що про це думає український Фейсбук? Й як ця тема позначилася на ставленні українських користувачів до ОРДЛО та тамтешніх мешканців?

Нам випала нагода покопирсатися у медіакомунікаціях найбільш одіозної партії в Україні. Як виявилося, кожен з так званих трьох "кланів" – Медведчука, Бойка та Столара, – окрім звичних проросійських наративів, просуває свій порядок денний. У таких діячах варто про всяк випадок розбиратися, тому, щоб ви зайвий раз не бруднили руки, ми ділимося з вами результатами нашого дослідження.

Ви – громадська організація, яка втілила суспільно важливу інформаційну кампанію на кошти грантодавців чи спонсорів? Вам потрібно прозвітувати про ефективність такої роботи. Саме для цієї потреби ми в ЦКА запускаємо новий продукт, який детально оцінить успішність вашої комунікації не тільки через призму охоплення авдторії, а й з огляду ефективності подачі інформації та залучення громадян.

Онлайн-медіа впевнено випереджають ТБ, як джерело новин. Однак читачі онлайн-ввидань залишаються несистематичними у споживанні інформації: переважна більшість читає новини, які час від часу трапляються в соцмережах, в Google, на сайті пошти тощо. Більшість глядачів теленовин так само неретельно споживають інформацію: дивляться новини уривками, епізодично. Втім, порівняно з минулорічним опитуванням, збільшилась кількість глядачів, які ретельно споживають теленовини.

У медіа найсерйознішу опозицію конвенції формують церковні організації, натомість опоненти-політики не несуть суттєвої загрози через свою маргінальність для більшості ЗМІ. Комунікація захисників потужно представлена в медіа завдяки топ-політикам та активності громадського сектора. А от у соцмережах поряд з релігійними діячами гучно свою позицію декларують праворадикальні сили, суголосно з ними в критиці конвенції виступають і проросійські політики. Натомість високопосадовці тут менш помітні. Протистояти такому широкому пулу опонентів прихильникам конвенції допомагають фактчекери, втім їхня робота малопомітна аудиторії фейків, поширюваних опонентами.