Щотижня Центр контент-аналізу фіксує до 10-15 інформаційних кампаній, які запускаються в Україні проти осіб, організацій або комерційних брендів. Більшість атак – дрібні, з просуванням лише одного меседжу і поширенням кількох однотипних публікацій у виданнях, що часто публікують матеріали з ознаками замовності. Ефективність таких кампаній є сумнівною, а аналіз – нецікавим. Однак періодично трапляються великі інформаційні кризи, аналізуючи які, можна довести штучний характер негативу, наявність цілеспрямованого та організованого поширення.
Атаки сильно різняться за бюджетом витрат на розміщення негативних публікацій в рейтингових медіа, креативністю організатора, інтенсивністю залучення соціальних мереж, а також природністю поширення: тези атаки можуть поширюватися природно за законами медіа-логіки, скажімо, коли заяви прозвучали від медійного спікера, отримали значний резонанс у соцмережах або є результатами розслідування відомого медіа.
Ми говоримо про ознаки організованої кампанії, коли зафіксовано хоча б кілька фактів:
-Тезу активно поширює специфічна група видань. Частка публікацій цих видань серед усіх публікацій з негативом про об’єкт є аномально високою (не менше 20%, а іноді – і до 100%, тобто, всі повідомлення атаки поширюються лише специфічною групою медіа).
-Активна участь у кампаніях груп медіа (навіть якщо такі групи не є лідерами з поширення негативу), які вже «світилися» разом, як учасники інформкампаній в інших дослідженнях (проаналізовано близько 60 кампаній, серед них - проти В.Омеляна, «Нафтогазу України» тощо.
-Динаміка поширення є аномальною: однакові публікації з’являються на кількох ресурсах одночасно або майже одночасно, часто – о певній годині (наприклад, об 11:00).
-Негатив є бездоказовим, ґрунтованим на вирваних з контексту фразах або заявах сумнівних спікерів, неперевірених фактах. Можливе поширення без інформприводу.
-Підозрілий спосіб появи інформації – наприклад, шляхом імовірного «зливу» одному чи одночасно кільком джерелам, аномально швидке підхоплення таких зливів іншими медіа та спікерами.
-Використання основного критичного меседжу (часто обґрунтованого) в поєднанні зі кількома слабшими і необґрунтованими.
-Наявність у значній частці негативних публікацій маніпулятивних заголовків, маніпуляції у тексті.
-Відсутність балансу думок, ігнорування позиції об’єкта критики.
-Наявність мотиву: поширення негативу під час важливих подій для об’єкту атаки, неврегульовані суперечки щодо якихось об’єктів, політичних рішень тощо.
Завантаживши нашу презентацію, ви побачите аналіз п'яти знакових для українського медіа-простору інформаційних кампаній: проти М.Саакашвілі (наймасовіша), проти У.Супрун (найбрудніша), проти Ю.Косюка (найсоціальніша), проти Г.Загорія (найбезглуздіша), а також інформаційне протистояння Г.Буткевич vs. С.Рибалка (найкурйозніша).
