Дослідження проведено з метою виявити тенденції висвітлення корупції у ЗМІ в різних сегментах (інституційна корупція, в бізнесі, в побуті, в органах місцевого самоврядування) та ставлення медіа до її стану в країні.
Вибірка медіа: топ-100 онлайн-медіа (вибірка медіа зі значним охопленням, збалансована за власником, авдиторією та форматом), топ-20 центральних друкованих медіа та топ-20 центральних телевізійних каналів (за рейтингами ІТК).
Виявлено 39 334 повідомлення зі згадуваннями слів «корупція», «хабарництво» та інших, а також назв антикорупційних органів, українською та російською мовами.
Пропорційна вибірка: 1834 повідомлення, або кожне двадцять перше. Серед них частка релевантних повідомлень у масиві складає 77,2%. Тобто, у підсумку, було відібрано 1416 повідомлень, що були релевантними задачі дослідження, тобто, які стосувалися корупції в Україні і містили змістовні судження про неї, тобто, кожне 28-ме від первинної вибірки.
Далі було проведено контент-аналіз за процедурою латентного кодування, а також кодування за авторською методикою аналізу меседжів.
.png)
Трохи більше половини повідомлень згадували корупцію узагальнено і знеособлено – чи то в аналітичних статтях про перспективи розвитку, чи то дотично до інших питань. При цьому перелік останніх був дуже широким: корупція фігурувала в контексті внутрішньої політики, міжнародних відносин, вищої освіти, економіки, проблем комунальних тарифів тощо.
Водночас варто відзначити певне зменшення частки узагальнених міркувань про корупцію порівняно з 2018-2019 роками: ЗМІ надавали перевагу конкретним кейсам. Серед них абсолютну більшість склали повідомлення правоохоронних органів про затримання хабарників, викриття корупційних схем тощо. Це обумовило значну перевагу наративу про «корупцію в процесі подолання». При цьому більшість історій про затримання та оголошення підозри не мали продовження в ЗМІ: до обвинувального вироку дійшло дуже небагато справ, а ті, що дійшли, не викликали занадто великої уваги.
Посадові особи та відповідальні інституції комунікували процес подолання корупції, в той час як журналістські розслідування частіше вказували на безкарність.
Онлайн-ЗМІ, які відзначаються високою частотою публікацій, забезпечили майже 90% усіх згадувань. Утім, основну частину авдиторії залучило масове телебачення. Почасти телеканали цікавились найбільш резонансними справами, почасти «витягали» з небуття кейси, які не мали великого поширення в інших ЗМІ. Більшість онлайн-джерел, які згадували корупцію, мали дуже невелике охоплення.
«Велика п’ятірка» телеканалів, асоційованих з різними олігархами, демонструвала дещо різні підходи до теми: ТК Інтер (Фірташ) часто поширював загальні міркування про корупцію, фреймуючи їх меседжем про нездатність чинної влади впоратись з проблемою або ж наративами про взаємини зі США; 1+1 (Коломойський) приділив велику увагу конкретним кейсам корупції, причому здебільшого витримував позитивну тональність, звітуючи про успішну боротьбу; СТБ та ICTV (Пінчук) частіше згадували тему корупції побіжно і дотично до інших тем; ТРК Україна (Ахметов) згадував як конкретні кейси, так і корупцію загалом, при цьому перемежаючи оптимістичну тональність песимізмом. Варто також відзначити пильну увагу 1+1 до долі судді-хабарника М.Чауса.
У друкованих ЗМІ (які опублікували найменшу кількість повідомлень, проте залучили авдиторію більшу, ніж онлайн-медіа) суттєво переважали загальні міркування на тему корупції, що не дивно, якщо взяти до уваги типовий жанр публікації у пресі – великі аналітичні статті та розлогі інтерв’ю.
Онлайн-медіа були головним полем для поширення повідомлень правоохоронних органів про перебіг боротьби з корупцією, хоча жанр розслідування також не був рідкісним, особливо у вагомих політичних медіа. В поширенні новин більшість «якісних» джерел, на кшталт Цензору, Української Правди та подібних, тяжіла до публікації пресрелізів без зайвих коментарів, що суттєво посилило імідж боротьби з корупцією. Дрібні ЗМІ з сумнівною репутацією, особливо проросійські, активно формували імідж суцільно корумпованої держави, проте не залучили великої авдиторії.
Складалося враженння, що найбільше потрібно подолати корупцію в Україні західним партнерам, а не самим українцям. Головним рецептом подолання виступила цифровізація, а не антикорупційні органи.
Дослідження було представлене 27 серпня на Львівському медіафорумі.
Детальніше про методику дослідження, ставлення медіа до різних сегментів корупції (інституційної, бізнесової, побутової, в органах самоврядування) та ключових її фігурантів читайте в повній версії дослідження.
