Хто воює з Україною? Медіа, що бояться слова "Росія"

Центр контент-аналізу перевірив, які медіа уникають слова "росіяни" для позначення ворога на Донбасі, надаючи перевагу нейтральним "ворог", "бойовик", а то й відверто шкідливим "проросійські сили", "сепаратисти".

Дискусія про те, як коректно називати ворогів української армії на Донбасі, особливо активно точилася 2014-2015 рр. З тих пір кожне українське медіа мало нагоду зробити свій вибір, наскільки коректним бути в означеннях. Однак в липні 2020 року дискусія несподівано поновилася.

Причина - дві поспіль заяви В.Зеленського, в яких він вжив обтічні терміни на адресу російських формувань на Сході, назвавши їх «та сторона». Особливий резонанс мала заява з приводу загибелі військового медика під час евакуації тіла загиблого воїна. Ця заява спричинила хвилю негативних меседжів на адресу президента, особливо добре поширилася в медіа критика президента нардепом В.Ар’євим.

Центр контент-аналізу вирішив з’ясувати, як різні медіа на сьомому році війни називають російські сили на Донбасі.

Адже досить давно медіакритики зійшлися на тому, що терміни «проросійські бойовики» та «сепаратисти» найближчі до російського стратегічного наративу, відповідно до якого на Донбасі триває «громадянська війна». А найбільш «патріотичні» формулювання – це  «російські окупанти», «російські війська» або інші терміни, що чітко вказують на кремлівське керівництво. Цілком прийнятні також терміни «окупанти» і «агресори», що вказують на зовнішню природу протистояння. Нарешті, термін «терористи» також вписується у ту частину проукраїнського наративу, відповідно до якої наша держава позивається в міжнародних судах до Росії як спонсора тероризму.

Для здійснення дослідження ми зібрали усі матеріали, які поширювалися в інфопросторі протягом 13-19 липня (до початку перемир’я) та які містили згадки вищезазначених термінів у контексті Донбасу, а також більш нейтральних слів, як-от «бойовики», «ворог», «супротивник».

Для кожного медіа випадковим чином відбиралося 20 публікацій. Якщо якийсь ресурс мав менше публікацій – залишали ту кількість, яку вдалося виявити (не менше 8), але загалом ми орієнтувалися на 20 публікацій для кожного ресурсу. Далі проводилася процедура кодування: всі нерелевантні меседжі (себто ті, які не містили згадок росіян на Донбасі або у Криму) відкидали, далі випадково відбирали наступні публікації, аби зрештою все ж досягти  вказаної потрібної кількості відібраних матеріалів і наприкінці кодували за критерієм наявності меседжів із найбільш частовживаними термінами: терорист, супротивник, та сторона, бойовик, агресор, окупант, ворог, сепаратист, незаконні формування, загарбник тощо. Врешті після відкидання нерелеванту загалом було проаналізовано 777 публікацій, що містили потрібні згадки, які були згенеровані вісьмома найбільшими телеканалами та 31 онлайн-медіа, відібране за нашим рейтингом впливовості. 

Звісно, досить часто новинні повідомлення містили декілька описових термінів різного ступеню конкретизації, однак ми звертали увагу перш за все на акцент, виставлений на початку матеріалу, оскільки саме він має найбільшу помітність для авдиторії.

ТИПОВИЙ ТЕЛЕКАНАЛ І ТИПОВЕ ОНЛАЙН-МЕДІА: ЧАСТКА ВЖИВАННЯ ТЕРМІНІВ
ТИПОВИЙ ТЕЛЕКАНАЛ І ТИПОВЕ ОНЛАЙН-МЕДІА: ЧАСТКА ВЖИВАННЯ ТЕРМІНІВ

Вивчення вживання в медіатекстах означень російських окупаційних військ на Донбасі в цілому дає очікувану картину: патріотичні, умовно-об’єктивні та проросійські медіа в більшості випадків поводяться саме так, як і можна було би прогнозувати. Так, Корреспондент, 112.ua, Апостроф, Голос.ua, Українські Національні Новини переважно уникають «наїздів» на росіян, а умовно-об’єктивні Ліга, Інтерфакс-Україна та Укрінформ, а також підкреслено патріотичні Цензор.нет. 5 канал та Espresso.tv, навпаки, активно наголошують на ролі РФ у збройному конфлікті. Решта видань займають проміжну позицію.

Але є кілька цікавих винятків.

ТЕЛЕКАНАЛИ: ЧАСТКА ВЖИВАННЯ ТЕРМІНІВ
ТЕЛЕКАНАЛИ: ЧАСТКА ВЖИВАННЯ ТЕРМІНІВ

По-перше, це ТК Інтер. Канал Д.Фірташа, який часто дає слово представникам ОПЗЖ в темах взаємин з РФ, при цьому нарочито дотримується патріотичних формулювань. Натомість, ТК 1+1 та сайт ТСН І.Коломойського, попри відому патріотичну позицію цих медіа в питаннях війни на Донбасі, досить рідко починають матеріал з чіткого вказування на РФ. Що, до речі, не стосується Уніану як іншого медіа з цього холдингу.

Окремо розташовані медіа з закордонним фінансуванням – Deutsche Welle та Радіо Свобода – які, імовірно, внаслідок показового дотримання журналістських стандартів рідко називають росіян росіянами та часом допускають вживання крамольного терміну «проросійський».

Strana.ua розташована окремо від решти проросійських ресурсів, і показово дотримується в більшості новин нейтральних або навіть патріотичних формулювань, однак при цьому прицільно поширює окремі публікації з відвертим російським наративом.

Щоб побачити, як ваші улюблені онлайн-медіа ставляться до називання росіян, завантажте повну презентацію!

Скачати повну версію у pdf
Поділитися: