Ґрета патріота і Ґрета соціаліста. Які сеґменти українського Facebook найбільше підвладні екологічним хайпам

Спричинена Ґретою Тунберґ дискусія про екологію оголила зміст кількох потужних інформаційних процесів в українському сегменті Facebook і показала ставлення різних активних категорій користувачів соцмереж до проблем екології.

Промова 13-річної шведської екоактивістки Ґрети Тунберґ в ООН 23 вересня 2019 року спричинила в українських соціальних мережах хвилю обговорення, яка спричинила різноманітні меседжі – зокрема, актуалізувала проблему екології, достатньо мало обговорювану у вітчизняному інформаційному просторі. Цей кейс дав нам можливість встановити відмінності у ставленні різних категорій Facebook-юзерів до екологічної проблематики. 

Для здійснення дослідження ми зібрали пости та репости зі згадуванням Ґрети у Facebook та Instagram, які були написані українською або російською мовами, які мали хоча б 1 взаємодію (лайк, емоцію, поширення або коментар) й автори яких зазначили своїм місцезнаходженням Україну. Хронологічні межі охопили найактивніший період обговорення – 23-26 вересня 2019 року. Отримавши у такий спосіб понад 5,5 тис дописів, ми випадково обрали серед них 1 тисячу. 

Далі всі обрані повідомлення ми кодували, виявляючи позитивні або негативні меседжі щодо першої й другої з нижчезазначених тем і просто меседжі щодо третьої з них:

Тема 1. Тези про особистість, психічні особливості Ґрети або соціальне явище «таких, як Ґрета».

Тема 2. Тези про проблеми екології, на яких Ґрета наголосила, або які актуалізувалися завдяки їй. 

Тема 3. Тези про зовнішні обставини діяльності Ґрети, такі, як інтереси суспільно-політичних груп та систем тощо.

Всього у вибірці було виявлено 895 повідомлень, що містили змістовні меседжі на одну з трьох зазначених тем.

Опісля цього ми додатково вивчили інформацію в акаунтах авторів відібраних постів, зокрема, публічну інформацію в профілі, а також зміст їхніх останніх 30 публічних постів.

Ми шукали таку інформацію:

А. Заняття автора. Визначалося з інформації в профілі або з дописів, що показували професійну належність автора. Використовувалися категорії, зазначені на слайді 17.

Б. Світоглядні засади автора. Визначалися за допомогою постів-маркерів, присвячених певним характерним темам. Було застосовано три виміри, що допускали протилежні полюси:

1) «Носій капіталістичного або ліберального порядку денного» на противагу до «носія соціального порядку денного». Маркером для першого варіанту були пости про зниження податків, дерегуляцію, запровадження ринку землі, свободи бізнесу тощо. Відповідно, для другого – пости зі схваленням або вимогою зниження цін, тарифів, підвищення зарплат, пенсій, з критикою ліберального порядку денного.

2) «Носій націоналістичного або патріотичного порядку денного» противажно до «Носія проросійського або космополітичного порядку денного». Для першого маркером були дописи з підтримкою захисту України від Росії, просуванню української мови, незалежності українських церков, популяризації історії. І, навпаки, заклики до миру з Росією, захисту права говорити російською, неважливості мови тощо маркували другу категорію. 

3) «Носій релігійного світогляду» на противагу до «Носія наукового, секулярного чи атеїстичного світогляду». Першу категорію маркували пости з релігійними темами: привітання з релігійними святами, обговорення проблем релігії тощо. Другу позначали пости про досягнення точних і природничих наук, а також з критикою релігії. 

В. Політична прихильність. Визначалася за контентом постів, а також використанням специфічних аватарок. При цьому в умовах завершення виборчого процесу вже неможливо чітко ідентифікувати прихильника певної політсили лише за критикою її опонентів. Тому ми маркували не лише прихильників певних політиків, а і їх критиків. Зокрема, це були такі категорії: 

1) Партія «Слуга народу», В.Зеленський.

2) Партія «Європейська солідарність», П.Порошенко.

3) Партія «Батьківщина», Ю.Тимошенко.

3) Партії Голос, «Громадянська позиція», «Самопоміч».

4) Партії ОПзЖ, Опоблок та інші проросійські.

5) Націоналістичні партії (Свобода, Нацкорпус, Правий сектор).

6) Малі партії (ДемСокира, Сила людей, Демальянс).

7) Інші.

Висновки нашого дослідження такі:

1. В дослідженні порядку денного українських політиків ми бачили майже цілковиту відсутність екологічних тем у їх публічних виступах, цитованих медіа. Екологія відсутня також серед найбільш актуальних проблем українського суспільства, відповідно до опитувань громадської думки. Проте, бачимо, що принаймні Facebook-середовище обізнане з зазначеною проблематикою та може бути залученим у суспільні дискусії з цього приводу. З іншого боку, окреслилися також і типові заперечення на просування екологічного порядку денного: це – «теми для багатих країн, у яких немає війни, а у України вистачає інших проблем». Важливо, що позитивні меседжі від Ґрети як правило поширювалися без особливих коментарів, просто у вигляді поширення медіапублікацій, натомість негативні твердження, як правило, були активно висловленими особистими думками.

2. Ця тема набагато потужніше, ніж політична, окреслила гендерну різницю в реакціях та поширюваних меседжах. Адже в нашому передвиборчому дослідженні ми не зафіксували значної різниці між чоловіками та жінками. Наші висновки не є сексистськими, навпаки, вони демонструють поширені в Україні поведінкові моделі. Жінки в цілому були частіше налаштованими позитивно як до особистості Ґрети Тунберґ, так і до екологічних проблем в цілому (48% і 83% відповідно для жінок проти 34% і 70% відповідно для чоловіків). Окрім того, були помітними типові «чоловічі» та «жіночі» меседжі, скажімо, чоловіки набагато частіше за жінок вдавалися до наукових або псевдонаукових викладок про екологію, дозволяли собі жарти про зовнішню привабливість Ґрети та порівнювали цю зовнішність з іншими відомими екоактивістками. Так само переважно чоловіки були схильні міркувати про геополітичний контекст заяв Ґрети та конспірологічні теорії про вплив на світ за її допомогою. Натомість жінки набагато частіше наголошували на емоціях як у критиці Ґрети та екоактивістів, так і в підтримці їхніх меседжів. Скажімо, саме жінки відповідальні за більшість розпачливих заяв про значну й негайну загрозу глобальної зміни клімату. Вони частіше звертали увагу на особисту мотивацію та порядність дівчини.

3. Цікавими є результати порівняння ставлення до двох досліджуваних тем у людей, які порушують у Facebook питання соціального і ліберального порядку денного. Традиційно у світовій політиці екологічні теми сприймаються як частина «лівого» дискурсу, адже є частиною державного регулювання, що обмежує вільний ринок. Однак в Україні ми бачимо протилежну ситуацію: саме «ліберали», що говорять про ринкові реформи, ринок землі, діджиталізацію державних послуг тощо, частіше підтримують боротьбу зі змінами клімату, ніж «соціалісти», що переймаються цінами, тарифами тощо. Та й взагалі «соціалісти» набагато менше пишуть на цю тему, тобто замислюються про проблеми екології. Імовірно, справа в тому, що як економічні реформи, так і екологія сприймаються як частини «прогресивного» порядку денного, на відміну від відсталого «совкового». 

4. На перший погляд, серед людей, що приділяють увагу патріотичному порядку денному, приблизно такі самі частки критиків Ґрети та екоактивізму, як і в середньому серед користувачів соцмереж. Однак при пильному аналізі користувачів, які видають себе за патріотів, ми виявили величезну групу дуже подібних один на одного акаунтів з патріотичними аватарками й великою кількістю перепостів повідомлень. Іншою помітною особливістю є перепости ними матеріалів з російських ресурсів і з російськими меседжами, зокрема, «уривки з інтерв’ю матері Ґрети в Москві», «Відповідь нафтовика Ґреті» і інші пропогандиські російські зави. Відтак, активність ботів помітно спотворила розподіл ставлення «патріотів» до Ґрети та екоактивізму в бік негативу, і насправді активні прихильники патріотичного порядку денного у Facebook помітно позитивніше ставляться до цих двох сутностей, аніж середньостатистичний користувач мережі. Висновок підтверджується регіональним розподілом: Західна Україна, яка вважається найбільш «націоналістичною», дала найбільші частки позитиву за обома темами серед усіх регіонів України. Схожа ситуація – і серед категорій «прихильники Порошенка» та «критики Зеленського»: серед них фігурують ті ж самі боти. Якщо відкинути фактор ботів, то в таборах прихильників ключових українських політсил важко помітити різницю у ставленні до Ґрети та екоактивізму.

5. Люди, що пишуть у своїй стрічці про досягнення природничих наук або пропагують атеїзм, очікувано набагато краще ставляться до екоактивізму, ніж середньостатистичний Facebook-користувач, і найчастіше просто поширюють проблематику, порушену Ґретою. Чого не скажеш про їхнє ставлення до самої дівчинки: в ньому лишається багато негативу. А от серед людей релігійного світогляду, тобто тих, у кого хоч один пост серед останніх 30-ти був присвячений релігійній темі, зокрема, привітанням з релігійними святами, розподіл ставлення до двох досліджуваних проблем відповідає середньостатистичному. Більше того, маркер релігійності зустрічається у юзерів, які писали щось про Ґрету і екологію, так само часто, як і патріотичний. Одним із можливих пояснень є те, що в перші чотири дні тема Ґрети охопила перш за все «ядро» української аудиторії, яке, відповідно до наших попередніх досліджень, є переважно патріотичним, а можливо, і релігійним принаймні на побутовому рівні. Якщо це так, то саме тому ми і бачимо в деяких категоріях користувачів розподіл ставлення до досліджуваних проблем, ідентичний до середнього.

Щоб побачити різницю у ставленні до Ґрети та екологічного активізму мешканців різних регіонів, прихильників різних політиків, користувачів різних професій, завантажуйте нашу повну презентацію!

Скачати повну версію у pdf
Поділитися: