ТОП ефективних українських медіабрендів 2020

ТОП ефективних українських медіабрендів 2020

«Українська правда» залишається в лідерах за онлайн-впливом, однак її наздоганяє бренд 24 каналу, завдяки потужнішому SMM. В умовах пандемії і президентства Зеленського різко скоротилася роль «зливних бачків». У ніші розважальних медіа 1+1 різко збільшив відрив від конкурентів, зокрема від Starlight media.

Центр контент-аналізу представляє чергове дослідження впливовості українських медіабрендів в онлайні, в межах якого ми виміряли ефективність донесення інформації 190-ма суспільно-політичними, діловими і розважальними медіабрендами.

Як ми рахували інтегральний показник ефективності медіа

З часів минулого рейтингу наша методика дещо вдосконалилася: відтепер ми вимірюємо впливовість за сімома параметрами замість п’ятьох: "Відвідуваність", "Цитованість", "Охоплення згадувань", "Якісна відвідуваність ", "Facebook-взаємодії", "Instagram-взаємодії", "YouTube-взаємодії". Ми, як і раніше, попросили експертів визначити важливість кожного з них, однак тепер ці оцінки надавалися окремо для кожного блоку ЗМІ.

• Відвідуваність – це кількість унікальних візитів на сайт. Дані збирались з Similar Web.

• «Якісна» відвідуваність – сума органічного, соціального та пошукового трафіків, за нехтуванням реферального, що його медіа часто закуповують (Similar Web).

• Цитованість – кількість згадувань медіабренду іншими ЗМІ, тобто кількість публікацій всіх медіа, в яких вони посилалися на це видання як на першоджерело, за даними моніторингової системи «Медіатека».

• Охоплення посилань – сумарна кількість контактів з авдиторією всіх публікацій з посиланнями на це медіа як на першоджерело, без урахування випадків самоцитування, визначена за методиками Центру контент-аналізу.

• Взаємодії із соцмережами. У Facebook та Instagram це кількість реакцій під дописами, а в YouTube – кількість переглядів. Дані збиралися з Fanpage Karma.

Усі дані збиралися за період 1 серпня – 31 жовтня. Результат медіа за кожним параметром було нормовано до максимального значення цього параметру, зафіксованого у вибірці, яке, відповідно, було взято за 100%.

В експертному опитування взяло участь восьмеро експертів, серед яких – головні редактори, власники медіа, піарники, медіааналітики, а також вчені, які досліджують медіакомунікацію.

Усереднивши відповіді опитаних експертів, ми надали кожному параметру свій ваговий коефіцієнт для кожного з трьох типів медіа. Дані з кожного параметру було додано із застосуванням отриманих коефіцієнтів, і кожен медіабренд отримав свій показник впливовості. Медіабренд з найбільшим коефіцієнтом впливовості (1) отримав на загальних діаграмах має оцінку 100%, решта розташувалися за ним у відсотковому співвідношенні. Така сама логіка застосувалась і для діаграм, де медіабренди порівнюються окремо за кожним параметром.

Тренди на українському медіаринку

У ніші суспільно-політичних видань ми бачимо цікавий тренд: зростання впливу «якісних» медіа і майже повне зникнення «зливних бачків».

Українська правда зберігає найвищий рейтинг завдяки високій увазі до їхнього контенту з боку авдиторії українських ЗМІ та журналістів інших медіа. У цьому сеґменті українському медіаринку спостерігається щільна конкуренція: відрив кожного наступного медіабренду від попереднього невеликий. Переважно, відвідуваність та «якісний» трафік були вирішальними для визначення позиції медіа в рейтингу.

Обозреватель, Корреспондент і Цензор.НЕТ не можуть похизуватися своїми показниками цитованості та охоплення згадувань, натомість вони одразу після УП мають найкращі результати за параметрами відвідуваності та «якісного» трафіку, що говорить про значний попит на їхній інформаційний продукт і/або вміння утримувати ядро авдиторії.

Проросійська «Страна» та «Уніан» Ігоря Коломойського на 7 і 8 місцях рейтингу є знаковими результатами для яскраво заанґажованих ресурсів.

Інформаційні агентства, а саме УНН, Інтерфакс-Україна та Укрінформ, закономірно, «виїхали» за рахунок інших показників: цитованості та охоплення згадувань. У межах цього блоку УНН отримав найбільшу частку за першим параметром, а Інтерфакс за другим. На відміну від інших, ці медіабренди не є популярними серед читачів, втім, Інтерфакс користується надзвичайним авторитетом серед інших медіа, а УНН часто стає джерелом інформації для маловідвідуваних «зливних бачків». Для цих медіабрендів головними джерелами залучення авдиторії до своїх меседжів є сайти інших ЗМІ. Завдяки цьому їхні меседжі добре поширюються в медіапросторі, з ними контактує велика кількість авдиторії.

У соцмережах найвпливовішим є 24 канал. Завдяки найбільшим показникам Facebook та Instagram-взаємодій медіабренд опинився на другій сходинці й впритул наблизився до УП.

До ТОП-15 найвпливовіших медіабрендів потенційно могла потрапити Українська служба BBC, але показники відвідуваності її української версії не доступні у безкоштовному пакеті послуг SimilarWeb.

В ніші ділових медіабрендів лідирують кілька видань загальної ділової тематики, але, починаючи з сьомого місця, розташовано кілька галузевих порталів.

Прикметно, що тут найвищі позиції в рейтингу визначили різні параметри. Минфин та Економічна правда отримали майже однаковий інтегральний показник впливовості, але вони мають зовсім різні особливості комунікації та залучення авдиторії до своїх меседжів: Минфин лідирує за показниками відвідуваності та «якісного» трафіку, Економічна правда – завдяки авторитету серед інших ЗМІ. І вирішальною стала все ж кількість візитів на сайт медіабренду. Взаємодії в соцмережах відіграли мінімальну роль при вимірюванні впливовості ділових видань. Втім, це не стосувалося Bihus.info та Капиталу, які отримали найбільші показники Facebook та YouTube-взаємодій відповідно. Саме завдяки своїй комунікації у Facebook Bihus.info посів третю сходинку в рейтингу, будучи єдиним розслідувальним порталом у топі.

Місця нішевих видань чітко демонструють актуальність комунікацій у різних галузях української економіки: до загального топу змогли потрапити два IT-портали, один аграрний та один транспортний.

У розважальній ніші українського медіаринку з величезним відривом лідирує холдинг «1+1 Медіа». Його бренди: телеканал 1+1 та інформаційна служба ТСН в інтернеті суттєво випередили конкурентів. ТСН найуспішніше за інших комунікував через різні канали: Facebook, YouTube, власний сайт. Дещо наблизитись до двійки лідерів зумів бренд Vgorode, який має свої філії в різних регіонах України та залучає відносно багато авдиторії до своїх меседжів. Йому вдалося випередити медіабренди інших масових телеканалів, які здебільшого залучають увагу авдиторії до себе через соцмережі. Поза п’ятіркою лідерів спостерігається щільна конкуренція на медіаринку. Соцмережі та власні сайти є головними каналами розважальних медіабрендів для залучення уваги авдиторії до своїх меседжів. Увага з боку інших ЗМІ – навпаки.

Відрив 1+1 в онлайні від конкурентів із групи Пінчука є надзвичайно високим. Так само показовим є місце міського лайфстайл-видання Vgorode порівняно з жіночими та іншими «старими» форматами.

Цього року ми відмовилися від окремої ніші «Стартапи», адже їх в Україні, через вкрай погану ситуацію на ринку, було запущено на високому рівні дуже мало, і не було сенсу, як у попередні рази, окремо їх порівнювати і оцінювати.

Рейтинг найефективніших українських медіабрендів 2020
Infogram
Поділитися: