Рольові ігри з Євросоюзом

Контент-аналіз медіа-повідомлень, які описують розвиток взаємин ЄС та України за останні роки.
Слова, якими позначалися дії європейських інституцій і спікерів стосовно України.
 Слова, якими позначалися дії європейських інституцій і спікерів стосовно України.

Взаємини між Україною та Європейським Союзом після Революції гідності прийнято вважати партнерськими. Проте характер такого партнерства є різноманітним: європейські інституції і окремі політики, а також керівники європейських держав фігурують в медіа і як джерело допомоги, і як фактор тиску на українську владу, останнім часом дедалі частіше іще й як недружня прагматична сила.

Щоб з’ясувати, про які дії Європи стосовно України найчастіше чує український медіа-споживач, ми проаналізували повідомлення на 5 популярних інтернет-медіа та 5 телеканалах, починаючи з ІІ півріччя 2015 року.

Пари найпопулярніших слів у медіа, які ввійшли до вибірки
Пари найпопулярніших слів у медіа, які ввійшли до вибірки

Ключові висновки дослідження:

  • - ЄС і його складові частини виступають в умовній батьківській ролі: до їхніх функцій входять як допомога, так і вимогливість, як поради, так і тиск.
  • - Абсолютна більшість дієслів свідчать про хороші стосунки між Україною та ЄС, і виражають підтримку та допомогу. Дієслова, які характеризують вимогу чи примус для України від спікерів із ЄС, фігурували тільки 84 рази, тобто в близько 24% повідомлень.
  • - Інтернет медіа дещо більше схильні використовувати лексику, якою виражається тиск, а не сприяння, підтримка чи заохочення.
  • - Найбільш позитивним ставлення до євроінституцій було у І півріччя 2017, коли Україна приєдналася до безвізового режиму з європейськими країнами. А на початку 2018 сильно зросла частка негативно забарвлених щодо ЄС публікацій.
  • - Умовно проросійські і проєвропейскі медіа однаково висвілюють теми євроінтеграції України, на відміну від позиції цих видань в часи Євромайдану.

Скачавши повний аналіз, ви побачите, які дієслова найчастіше вживалися у публікаціях проросійських і проєвропейських медіа, на телебаченні та в інтернеті, а також у кожному з медіа окремо, як розподілялася тональність самих матеріалів стосовно європейських інституцій.

Скачати повну версію у pdf
Поділитися: