Репутаційна криза ДБР: кейс із секс-скандалом. Серія 1

Створення ДБР від самого початку супроводжувалося скандалами. Але найбільше загострення сталося в період з 31 жовтня по 14 листопада 2018 року. Протягом цих двох тижнів репутація ДБР як правоохоронного відомства зазнала значних репутаційних втрат.

7 листопада 2018 року студентка КПІ Н.Бурейко звинуватила чоловіка заступниці директора ДБР О.Варченко в сексуальних домаганнях і погрозах життю. На думку чоловіка, це була провокація, спрямована на дискредитацію його дружини. Секс-скандал припав саме на ті дні, коли директор ДБР Р.Труба оголосив новий конкурс на 27 керівних посад у відомстві, зовнішня конкурсна комісія вирішувала долю тих 27 осіб, яким Р.Труба відмовив у цих посадах, а в Окружному адмінсуді Києва розглядався позов про непроходження директором ДБР люстрації.

Інформаційна напруга навколо керівництва ДБР почала наростати ще в кінці попереднього місяця. 30 жовтня проросійське видання «Голос.ua» у матеріалі «Кому мешает Труба?», а наступного дня політолог П.Олещук на своїй FB-сторінці поширили версію, що за позовом нардепа від БПП Ю.Македона до Р.Труби у Окружному адмінсуді Києва стоїть нардеп від БПП О.Грановський. Теза отримала дуже незначне поширення.

Відповідь не забарилася. Того ж 31 жовтня на своїй FB-сторінці О.Грановський опублікував звернення до Р.Труби, в якому не лише спростував свою причетність до судового позова Ю.Македона, але й звинуватив Р.Трубу у розповсюдженні цих чуток, протиправній діяльності у минулому та сьогоденні.

Висока цікавість ЗМІ до заяви О.Грановського допомогла поширити і тезу П.Олещука, яка первинно мала слабкий резонанс, а після відповіді нардепа опинилася на шпальтах провідних видань.

О.Грановський у своєму FB-зверненні до Р.Труби не лише прокоментував ситуацію з судом, а й звинуватив директора ДБР в тому, що він не хоче призначати 27 співробітників: мовляв, серед них немає його людей, а також в тому, що це рішення було прийнято Р.Трубою одноосібно, без передбаченого законом погодження з заступниками.  

Секс-скандал із чоловіком Ольги Варченко викликав справжній вибух у медіапросторі.

Першими про FB-пост студентки Н.Бурейко, в якому вона звинуватила О.Варченка в сексуальних домаганнях і погрозах життю, повідомили медіа зі слабкою репутацією «Наш Киев» (07.11.2018, 17:22), NovostiUA.org (07.11.2018, 18:40), Антикор (07.11.2018, 18:40) у матеріалах під однаковою назвою: «”Ты не девушка, ты пыль”: человек представившийся на сайте знакомств чиновником МВД угрожал студентке».

Протягом наступної години про скандальну ситуацію написали ще декілька маловідомих медіа (під заголовками «”Е**ть тебя буду, вот зачем. Будешь вы**ться, сдохнешь как Ганзюк»: обыкновенная студентка поймала крупную рыбу», «Будешь вы***ваться, сдохнешь, как Гандзюк: Подчиненного Князева обвинили в домогательствах»), поки проросійська «Страна» та безрепутаційний «NewsMir» о 20:30 не повідомили, що «Студентка обвинила мужа заместителя главы "украинского ФБР" в приставаниях и угрозах», і не винесли на перший план тему ДБР. 

7 листопада, всього через годину після початку секс-скандалу, відбулося засідання зовнішньої конкурсної комісії, що відбирає кандидатів на керівні посади до ДБР. На цьому засіданні установу представляла О.Варченко, яка на той час виконувала обов’язки Р.Труби, що пішов у відпустку. У присутності О.Варченко та за її згодою зовнішня комісія вирішила, що повторний чи новий конкурс не потрібний.

У наступні дні О.Варченко, чиє прізвище стало впізнаваним завдяки секс-скандалу, дала інтерв’ю виданню «Цензор.нет», розпочавши активне просування власних тез про те, що 27 кандидатів на керівні посади пройшли спецперевірку, повторний тест на поліграфі, і після повернення Р.Труби з відпустки їх можна призначати. 

Як і в темі суду, в темі кандидатів на керівні посади у ДБР найбільше критичних меседжів на адресу Р.Труби серед ЗМІ з репутацією поширив «Цензор.нет», а найбільшу кількість прихильних до О.Варченко меседжів – «Страна» і «Depo».

Відтак, ми бачимо одну реальну тему для суперечок – питання про призначення 27 кандидатів на посади в ДБР, а також дві супутні.

Ознаки замовності атаки на О.Варченка виявлились у тому, як поширювалась інформація про секс-скандал, і частково описані вище, згодом вони були підтверджені і розслідуванням СБУ та Військової прокуратури щодо «політтехнолога» В.Петрова.

Найбільш імовірно, що метою організаторів цієї провокації був тиск на родину Варченків, але без псування репутації нового антикорупційного відомства. Натомість, зміст оприлюднених скріншотів про начебто домагання чиновника МВС до студентки свідчить про спроби дискредитувати поліцію на фоні суспільно чутливої теми розслідування убивства Катерини Ганзюк – саме цього дня у Херсоні відбувся похорон активістки. Новий фреймінг секс-скандалу надала «Страна», яка традиційно працювала на очорнення роботи нового відомства, вперше винісши у заголовок згадування «українського ФБР».

Відтак, ми бачимо, що за результатами атаки:

  1. Суттєво постраждала репутація цілого відомства – оголилися конфлікти і впливи різних політичних груп на ДБР. В таких умовах говорити про суспільну довіру до нього надзвичайно складно. Всі сторони не замислюючись пожертвували репутацією відомства заради отримання контролю над ним.
  2. Значну інформаційну перевагу у підсумку отримали подружжя Варченків, яких пов’язують з А.Аваковим, та група Кононенка-Грановського, що організували дуже якісну протидію інформаційній атаці.

Ще більше цікавих діаграм, які ілюструють динаміку розвитку теми та комунікацію всіх сторін конфлікту, можна подивитись, скачавши повну версію презентації за посиланням нижче.

Скачати повну версію у pdf
Поділитися: