Порядок денний українського політикуму перед президентськими виборами

Це дослідження узагальнює, які проблеми піднімали політики у своїх виступах та текстах. Часові рамки аналізу: 28 травня – 11 листопада 2018 року. До моніторингу потрапили ключові персони, які фігурували у президентських рейтингах, а також кілька ТОП-посадовців, що активно формують владний порядок денний.

Всі суспільні проблеми, які піднімалися нашими піддослідними, ми розділили на п’ять умовних категорій:
- патріотичні (освіта, культура, історія, релігія – у відповідному контексті, а також армія, безпека, зовнішні відносини).
- проросійські (мир з Росією, а також історія, культура та релігія у протилежному контексті)
- соціальні (зарплати, пенсії, комунальні послуги, споживчі права і можливості)
- ліберальні (розвиток економіки, дерегуляція, інновації, свобода слова, права людини, децентралізація, адмінреформи)
- правопорядок та боротьба з корупцією.
Перші дві пари ми вважали взаємно протилежними, п’ятий пункт – необхідним для будь-якого іншого порядку денного. Тому питання корупції, справедливих судів тощо наносилася не на координатну вісь, а відтворювалася у форматі сірого кола.

Вивчивши зібраний масив даних, можемо зробити кілька висновків:

- Більшість політиків мають дуже схожі «портрети»: ліберально-патріотичні. Навіть ті діячі, яких зазвичай звикли зараховувати до «соціально-орієнтованих», намагаються балансувати свої agenda і говорити не лише про ціну на газ, а і, щонайменше, про розвиток економіки та інновації.

- В цілому, політики продовжують відчувати запит на ліберальну риторику, оскільки багато про це говорять. Вже недостатньо, як у 90-х роках, пообіцяти зниження цін: потрібно іще й згадати про реформи, хай навіть і не уточнюючи, як саме ти їх плануєш проводити.

- Проросійський порядок денний очікувано представлено трьома персонами, які зараз висунули єдиного кандидата. Але при цьому цікаво, що Ю.Бойко дуже сильно відрізняється за риторикою від В.Медвдчука та В.Рабіновича: він набагато більше говорить про «соціалку», в той час, як вони – про «запуск економіки» та промисловість.

- А.Гриценко та А.Садовий просто приречені на об’єднання, адже «коктейлі» їх порядку денного мають майже ідентичні «рецепти» – якщо не рахувати нульової уваги мера Львова до антикорупційної теми. С.Вакарчук, якому теж пророкують приєднання до цієї компанії, має дещо іншу, хоча і близьку, риторику.

- Головні опоненти - П.Порошенко та Ю.Тимошенко – мають ідентичні «портрети» та виборчі обіцянки. Недалеко від них відійшов В.Гройсман.

- Топові медіа не цитують О.Тягнибока з питань економіки, навіть коли він і висловлюється на цю тему. Для більшості видань він не вартий згадування, через його низький рейтинг – за винятком окремих патріотичних заяв. Р.Кошулинський, оголошений кандидатом у президенти, має майже нульову цитованість у топових медіа.

- Четверо кандидатів у досліджуваний період не сказали про боротьбу з корупцією нічого такого, що процитували би ТОП-медіа: це В.Зеленський, О.Тягнибок, В.Рабінович та В.Медведчук.

БІЛЬШЕ ДЕТАЛЬНИХ ВИСНОВКІВ, А ТАКОЖ ВЕЛИКУ КІЛЬКІСТЬ ПОДРОБИЦЬ ЩОДО ТЕМ ТА ДИНАМІКИ ПОРЯДКУ ДЕННОГО, ПІДТРИМУВАНОГО ПОЛІТИКАМИ, ВИ ЗМОЖЕТЕ ПОБАЧИТИ, ЗАВАНТАЖИВШИ НАШУ ПРЕЗЕНТАЦІЮ!

Скачати повну версію у pdf
Поділитися: