Передвиборча зрадометрія: хто розганяв, а хто замовчував критику Порошенка

Замовчують "зради" переважно видання, близькі до П.Порошенка, або більшості українських олігархів, окрім І.Коломойського. «Страна» та «24 канал» найбільше долучилися до поширення "зрад", але в різний спосіб.

Напередодні виборів Центр контент-аналізу вирішив дослідити провідні українські медіа (11 Інтернет-видань та 12 телеканалів) на предмет лояльності до президента України Петра Порошенка. Задля цього ми вибрали 10 гучних скандалів (або, вживаючи питомої термінології, «зрад»), які розгорілися впродовж року довкола фігури президента. Це: відпочинок на Мальдівах (хронологічні рамки - 18–27 січня 2018 року), лобіювання П.Порошенком Кузні на Рибальському (29 березня – 4 квітня 2018 року), "Плівки Онищенка" (16–25 квітня 2018), Кортеж Порошенка, який нібито збив хлопчика (31 травня – 8 червня 2018), закриття кримінальних справ проти Г.Кернеса (10–21 серпня 2018), історія з Семочком (3–21 жовтня 2018), смерть К.Гандзюк (перший етап найбільш інтенсивного обговорення - 4–12 листопада 2018), виділення в бюджеті коштів на Фонд президента (21–26 листопада 2018), зустрічі П.Порошенка з В.Медведчуком (22 листопада – 6 грудня 2018), присутність О.Петровського на церемонії підписання Томосу (5–17 січня 2019).

Частина з цих кейсів, вірогідно, мала реальні підстави; інші розганялася на порожньому місці противниками влади. За цих умов реакція конкретного медіа показово демонструє його незалежність. Адже «зраду» можна проігнорувати; можна підхопити й подати в заданому ключі; можна змінити її акценти, посиливши або послабивши, за допомогою фреймінгу (кута подачі, або ж проблеми, через яку подається описаний в публікації факт).

Для аналізу ми обрали 11 популярних інтернет-медіа (вибірка, збалансована за форматом, тематикою та політичними симпатіями власників медіа), а також 12 ключових телеканалів. Отримавши всі медіа-повідомлення, які з'являлися у цих медіа і були фокусовані на досліджуваних кризах, ми з'ясували такі показники:

1.Факт висвітлення  або ігнорування певної події.

2.Тональність подачі матеріалу стосовно П.Порошенка.

3.Фреймінг, тобто, кут, під яким матеріал подається.

У зібраному масиві медіа-публікацій ми виокремили 10 типів фреймінгу. Один з них має нейтральну тональність: це подача сухого факту.

Три типи фреймінгу ми вважали позитивною подачею:

- виправдання та/або ствердження непричетності П.Порошенка до «зрад»;

- наголос на результативності роботи П.Порошенка чи його структур;

- наголос на непорядності опонентів Порошенка.

Негативний фреймінг був більш різноманітним:

- наголос на аморальності П.Порошенка;

- наголос на політичній відповідальності Порошенка;

- наголос на корупційності / кримінальності Порошенка;

- наголос на непрофесійності П.Порошенка;

- наголос на фінансах (критика);

- подача через іронію, гіперболу чи приниження.

Аналіз дав змогу виявити три медіа, які можна назвати категоричними супротивниками та критиками президента: сайт Страна, а також 24-й телеканал в обох іпостасях –ТБ та інтернет-ресурс. Ці ЗМІ займалися цілеспрямованим розгоном «зрад», використовуючи найменшу нагоду, щоб завдати інформаційного удару. При цьому його фреймінг цих двох видань дуже відрізняється.
Невелику групу медіа можна назвати помірно критичними до П.Порошенка. До неї належать «якісні» медіа та видання, близькі до І.Коломойського та «Народного фронту». Це Радіо Свобода, Цензор.нет, Новое время та 1+1. Ці ресурси реагували на більшість скандальних інформаційних приводів. В їхніх публікаціях в цілому домінувала негативна тональність завдяки запозиченню оригінальних фреймінгів. Разом із тим, вони дотримувалися об’єктивності і в більшості випадків подавали позицію Адміністрації президента. Частина названих медіа не реагували на ті «зради», які окрім П.Порошенказачіпали і національну безпеку.
Третя категорія - помірковані медіа (ТСН, УП, Корреспондент, ZIK), що навіть найбільші «зради» подавали збалансовано, і позиція АП дещо переважала.
Нарешті, четверті медіа майже цілком належать Порошенкові або найбільшим олігархам. Вона здебільшого уникали кризових тем або обмежувалися коментарями Адміністрації Президента. Це 5-й та Прямий телеканали, Сегодня і ТРК «Україна» Р.Ахметова, «Інтер» Д.Фірташа. Щодо NewsOne слід зазначити, що його власником В.Медведчук став тільки восени 2018, а отже, більшість «зрад» відбулася до набуття цього контролю. Окрім того, хоча «зради» каналом і ігнорувалися, але критики влади в інших темах на ньому вистачало. Сама по собі мовчанка телеканалів не може доводити змови між президентом та олігархами: адже можливий варіант, що власники самостійно цензурують ефіри, щоб не сваритися з президентом.

 

Завантаживши нашу презантацію, ви зможете в деталях побачити, як висвітлювалася кожна "зрада", і як поводилося кожне медіа.

Скачати повну версію у pdf
Поділитися: