Економічна блокада Донбасу. "Фронт" соціальних мереж

Блокада ОРДЛО у січні-лютому 2017 року супроводжувалася із потужною інформаційною кампанією у медіа та соцмережах. Майже всі медіа, включаючи наймасовіші телеканали і провідні інтернет-ресурси, публікували переважно негативні матеріали про блокаду. Проте це слабко вплинуло на Facebook-середовище, і більшість лідерів думок була налаштована на підтримку блокади.
Тези, які хвилювали аудиторію лідерів думок
Тези, які хвилювали аудиторію лідерів думок

Така суттєва різниця в позиціях офіційних і соціальних медіа спостерігається дуже рідко. Відтак, ми вирішили досліджувати саме ту складову дискусії, яка точилася у соцмережах.

За період 26.01-15.02 у Facebook-аккаунтах лідерів думок на підтримку блокади було опубліковано 580 постів, а проти – 262. Всього нами було опрацьовано 770 постів ТОП-блогерів, політиків, активістів, волонтерів та військових. Активна фаза дискусії розпочалася у лютому, коли з'явилися перші повідомлення про віяльні відключення електроенергії.

Головними спікерами на захист блокади були її учасники - представники партії «Самопоміч» та частина позафракційних депутатів, переважно ті, що у пресі асоціюються з партією “Укроп” та І.Коломойським. Також до них приєдналися радикально праві політики та колишні бійці добровольчих батальйонів. Протилежну думку відстоювали члени уряду, економічні експерти та політологи, представники великого бізнесу, особливо керівники підприємств Р.Ахметова.

Контекст події:

- У другій половині 2016 металургійні заводи України, в тому числі ті, що тепер зупинені, працювали на повну потужність завдяки зростанню світових цін і внутрішнього попиту на метал.

- Попри розмови про енергетичну незалежність від поставок антрациту з ОРДЛО, уряд так і не зробив суттєвих кроків для диверсифікації поставок цього вугілля. Натомість формула ціни на струм «Роттердам+» стала символом корупції.

- Один із ініціаторів блокади – партія «Самопоміч» – зацікавлена у відновленні рейтингів після «сміттєвої блокади» Львова.

- Одним із кураторів блокади окремі експерти також називають І.Коломойського, що зацікавлений як у зниженні рейтингів діючої влади, так і у тиску на свого давнього опонента Р.Ахметова.

Як бачимо, у соціальних мережах порівняно слабко обговорювалися теми, на яких наголошували медіа-спікери: про шкоду від блокади та її можливу неефективність. В цьому і є причина слабкості впливу медіа на Facebook- аудиторію в цій темі: лідери думок переважно вважали актуальнішими проголошені цілі блокади – припинення торгівлі з окупантом, звільнення полонених, критику влади – ніж можливі економічні негаразди, до яких вона може призвести. Один з поширених аргументів: у нас війна, тому проблеми в економіці – це природно.

Зв'язок між віртуальним і реальним
Зв'язок між віртуальним і реальним

На прикладі ставлення до блокади появилися: 1. Фактична коаліція БПП, НФ та РПЛ, про яку давно писали, але яка старанно заперечується учасниками; 2. Сильний вплив Банкової на політологів та журналістів, які під час загострення висловлювали теми проти блокади, але згодом змінювали свою думку. 3. Зацікавленість І. Коломойського у блокаді: близькі до нього політики та журналісти захищали її.

Як бачимо, в активній частині суспільства зберігається запит на гібридну політику і контроль влади. Організатори блокади зуміли запропонувати аудиторії меседжі, яких їй не вистачало з часів перших місяців АТО.

Скачати повну версію у pdf
Поділитися: