Історія про томос: як ставилася найпопулярніша політична драма року
Яким чином досить специфічна релігійна тема - надання автокефалії Українській православній церкві - стала одною із найпомітніших, які висвітлювалися в українських медіа 2018 і на початку 2019 року.
Тема автокефалії, тісно переплетена з темою виборів, стала однією із лідерів за увагою аудиторії в минулому і на початку нинішнього року.
Ми викори стали метод наративного аналізу для того, щоб визначити визначити причини такої популярності. Ми обробили масив із понад 32 тисяч медіапублікацій, що містили згадування томосу з квітня минулого по лютий нинішнього року, на центральних каналах українського телебачення, у центральній пресі, на радіо та у ТОП-100 видань українських онлайн-медіа. Ці повідомленя мали понад 300 млн контактів з аудиторією. В цьому масиві ми виявляли описаних дійових осіб/спікерів, їх меседжі, а також ключові події, що викликали пожвавлення інтересу медіа.
В результаті, бачимо, що вкрай майстерне дотримання законів оповіді, запозичене з художніх романів або голівудських фільмів, дозволило команді П.Порошенка досягти того, що глядачі слідкували за розвитком серіалу, вболівали за нього.
Історія про томос
має кілька характерних ознак.
Це інтерактивний багатоавторний наратив: історія, яка розповідається багатьма людьми, формується з їх заяв, звітів про їх вчинки, репортажів, аргументів тощо.
Цю історію фактично цілком контролював її ініціатор Петро Порошенко. Заяви прихильників автокефалії розходилися в медіа набагато краще, аніж супротивників. І всі дії супротивників були передбачені автором, і не шкодили оповіді, а лише вносили додаткову інтригу: чи вдасться досягти запланованого, якщо хтось цьому опирається?
Наратив мав класичну структуру оповіді, яка найкраще сприймається сучасним читачем/глядачем, і тому використовується, зокрема, і в Голівуді. Експозиція, зав’язка, розвиток, кульмінація, розв'язка.
Аргументація всіх сторін була дуже детальною. Цікаво, що серед прихильників томосу були чітко розподілені ролі: політичні аспекти процесу коментували політики, а церковні – переважно священники. Натомість, серед опонентів автокефалії все було навпаки: російські і проросійські політики активно коментували як світські, так і церковні проблеми. Це може свідчити про рівень відділення кожної з церков від держави.
Історії, які розповідалися різними категоріями медіа, були майже ідентичними. Навіть відверто проросійські медіа набагато частіше транслювали меседжі прихильників автокефалії, аніж її супротивників. Тобто, різні аудиторії бачили одну і ту ж історію.
Упродовж довгого часу медіа набагато інтенсивніше цікавилися томосом, аніж це робили їх читачі. Однак стабільна увага журналістів все ж призвела до двох піків, коли інтерес до теми у користувачів Google різко зростав: під час об’єднавчого собору і під час вручення томосу.
Завантаживши нашу повну презентацію, ви прочитаєте, які події "нагнітали" сюжет, які герої найчастіше діяли в ньому, які аргументи вони використовували, які типи медіа найбільше приділяли увагу опонентам автокефалії, а також прочитаєте детальні висновки з цих даних.