Розказуємо про основні види продуктів Центру контент-аналізу (традиційні та інноваційні), хто ними користується, і чому в 2019-му році бути поінформованим важливо, як ніколи.
Оперативне інформування
Оперативне інформування (Alerting) - це інформування про негативну інформацію від 5 до 15 хвилин після її появи у медіа, зазвичай у вигляді листа на електронну скиньку.
Якщо ви не побачили новину одразу після її появи, вірогідно, що її вже побачили конкуренти. І обов’язково використають цю інформацію. Тому лише своєчасне інформування про негатив дозволяє запобігти кризі та захистити компанію.
Криза - це подія, через яку компанія ризикує потрапити в центр недоброзичливої уваги медіа або користувачів соціальних мереж, а відтак й інших цільових аудиторій. Це означає, що кризою може обернутися будь-який привід для негативного висловлювання на адресу компанії, бренду або особи. Йдеться не лише про незадоволених споживачів, але і широкий спектр технологічних, управлінських, конфронтаційних криз, які загрожують падінням репутації або кредитоспроможності.
Поширення інформації нині вимірюється хвилинами, якщо не секундами, а отже контролювати її все складніше. Пост у соціальних мережах може за лічені години перекочувати на десятки новинних сайтів та інших платформ. Жорстка конкуренція у світі цифрових медіа посилює цейтнот для самих медійників, у яких майже не лишається часу для перевірки фактів або акаунту автора.
Ми виміряли динаміку використання Facebook в якості джерела інформації протягом останніх 4-ох років: з кожним роком українські медіа використовують інформацію із соціальних мереж дедалі активніше.
Якщо ж пригадати, що контент, здатний викликати гнів або злість, поширюється надзвичайно швидко, то у підсумку отримуємо колосальний «потенціал віральності» не просто негативних, але і недостовірних та штучних новин, а відтак і поживний грунт для здійснення інформаційних атак (як це трапилось, скажімо, в недавній історії з начебто домаганнями чиновника Нацполіції до студентки КПІ).
2019-й рік в Україні відзначиться виборами президента та парламенту, а це значить, що в інформаційному просторі буде дуже гаряче. Тож будьте уважні, і якщо для вашої роботи необхідно швидко реагувати на публікації - подбайте про отримання сповіщень. Послугу можна замовити у профільному агентстві, а також налаштувати самостійно за допомогою платних і навіть безкоштовних інструментів, приміром, Google Alerts.
Інформаційний дайджест
Інформаційні дайджести (моніторингові звіти) – це послуга, що передбачає отримання один або кілька разів на день звітів, які вичерпно описують медійну «картину дня». Можуть містити структуровану інформацію про згадування бренду або персони, а також основні показники, що характеризують медіа-поле навколо клієнта або певної теми: кількість згадувань, тональність, охоплення.
За умови, коли про вас пишуть мало, медіа-моніторинг «своїми руками» - не проблема. А от якщо пишуть про вас багато, і не завжди те, що вам хотілося б, краще звернутись до агентства або придбати підписку на використання системи для медіа-моніторингу. Станом на кінець 2018-го року, український ринок пропонує достатньо варіантів на будь-який гаманець, різноманітних як за охопленням джерел, так і складністю обробки інформації.
Мінус самостійного користування системою лише один, проте вагомий: співробітники компанії повинні мати час і бажання вивчати систему та витягувати з неї необхідні інсайти.
Що ще можна моніторити, окрім власних згадувань?
У своїй роботі ми адаптуємо як зміст, так і формат звітів не лише до потреб клієнтів, а й до їхніх естетичних вподобань. Читачу має бути зручно переглядати звіт, адже повну картину того, що відбулось за день/ніч, він має отримати за 5-10 хвилин. Відповідно, основна цільова аудиторія такого виду послуг – люди, які понад усе цінують свій час.
Медіа-портрет
Медіа-аналітика – це послуга, яка допоможе обрати найкращу стратегію комунікації, а також оцінити роботу PR-відділу чи прес-служби.
Якщо вам потрібне цілісне уявлення про те, як ви виглядали у медіа-просторі протягом певного часу, ми, як правило, називаємо цей формат аналітики медіа-портретом. Для аналізу часто використовується вибірка повідомлень за кілька тижнів або місяць, повний зріз можна отримати у кінці кварталу, півріччя або року – такі звіти потребують більше часу для підготовки, проте найкраще ілюструють комунікації замовника або тематичне медіа-поле.
Медіа-портрет особливо корисний, якщо ви одночасно ведете декілька інформаційних кампаній. Але навіть якщо ви – дуже невелика компанія, і більшість згадувань про вас у медіа та соцмережах випадкові, медіа-портрет може допомогти ефективно керувати цими згадуваннями.
У більшості продуктів такого типу ми використовуємо нашу авторську методику, в якій одиницею аналізу є PR-меседжі або тези фігурантів дослідження. Таким чином, на декількох слайдах ми можемо показати не просто ЩО і скільки про вас писали, а й ЧОМУ ефективність комунікації була саме такою, яка аудиторія контактувала з меседжами найбільше і хто в результаті виявився ефективнішим.
Інший варіант дослідження – це аналітика інформаційних криз. Шляхом аналізу спеціальної вибірки повідомлень медіа можна довести, чи відбувалась спланована інформаційна атака, чи криза виникла природно. Аналіз дозволяє виявити конкретні інструменти, якими користувалися супротивники.
Нарешті, в агентстві ми розробили лінійку специфічних звітів: факторний SWOT-аналіз репутації, кількісний аналіз пошукової видачі Google за запитом вашого бренду, аналіз SMM-трендів та контенту соціальних мереж. Про всі ці послуги ми розповімо вам на зустрічі і підберемо те, що найкраще стосується вашого кейсу.
Контролюй свою комунікацію!